Судова практика
Нестабільна участь матері в житті дочки через проживання на відстані та неможливість спілкування не може бути підставою для позбавлення матері батьківських прав
9 жовтня 2024 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 755/17233/16-ц залишив без задоволення касаційну скаргу позивача, який посилався на ухилення відповідачки від виконання своїх батьківських обов’язків.
Чоловік звернувся до суду із позовом до колишньої дружини про позбавлення батьківських прав відносно малолітньої доньки, посилаючись на те, що після розлучення дитина проживає разом із ним, зв’язку із матір’ю не має. При цьому мати вихованням дитини не займається, не проявляє до дівчинки материнської турботи, не цікавиться її життям та здоров’ям.
Суд першої інстанції задовольнив позов. Апеляційний суду заочне рішення районного суду скасував та ухвалив нове – про відмову у задоволенні позову з тих мотивів, що матеріали справи не містять доказів саме злісного ухилення матері від участі у вихованні своєї доньки, оскільки мати по можливості проводить дозвілля з дитиною, спілкується з нею засобами електронного зв’язку, піклується про її культурний та духовний розвиток.
Читайте також: Саме лише заперечення одного з батьків проти позбавлення його батьківських прав не свідчить про його інтерес до дитини
Розглянувши касаційну скаргу позивача, Верховний Суд вказав, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона/він ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини.
Ухилення батьків від виконання своїх обов’язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов’язками.
Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків.
Читайте також: Позбавлення батьківських прав допустиме лише у разі доведеного ухилення когось із батьків від виконання батьківських обов’язків
Аналогічний правовий висновок викладено у численних постановах Верховного Суду: від 8 травня 2019 р. у справі № 409/1865/17-ц; від 2 жовтня 2019 р. у справі № 461/7387/16-ц; від 11 березня 2020 р. у справі № 638/16622/17; від 13 квітня 2020 р. у справі № 760/468/18; від 29 квітня 2020 р. у справі № 522/10703/18 та інших.
Наведене також узгоджується з правовим висновком щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, викладеним у постанові Верховного Суду від 9 листопада 2020 р. у справі № 753/9433/17.
Рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об’єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.
Верховний Суд погодився з висновком апеляційного суду про те, що нестабільна участь матері в житті доньки спричинена конфліктом між сторонами, проживанням відповідача на відстані від дитини.
Фізична неможливість спілкування матері з донькою через проживання на відстані один від одного не може бути підставою для позбавлення відповідача батьківських прав, а свідчить про відсутність емоційного зв’язку між ними.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
