Судова практика
Невнесення до ЄРДР інформації, яка не була відомою на момент внесення, не є порушенням вимог кримінального процесуального законодавства
26 жовтня 2021 р. Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 263/6791/17 залишив без задоволення касаційну скаргу захисника, який посилався на порушення вимог КПК України щодо початку досудового розслідування.
Вироком місцевого суду, залишеним без змін апеляційним судом, одну особу визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК, а іншу – у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК.
У касаційній скарзі один із захисників серед іншого зазначав про порушення вимог ст. 214 КПК України через невнесення відомостей про інкриміновані фігурантам правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Читайте також: Витяг з ЄРДР не є процесуальним джерелом доказів та не може бути покладений в основу обвинувачення
Верховний Суд зазначив, що відхиляючи доводи сторони захисту про порушення вимог ст. 214 КПК України, суд апеляційної інстанції обґрунтовано вказав на те, що підставою для початку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні стало звернення свідка до правоохоронних органів з приводу розповсюдження обвинуваченим наркотичної речовини, а НС(Р)Д проводилися після внесення відповідних відомостей до ЄРДР та у межах вказаного кримінального провадження.
На підставі аналізу витягів з ЄРДР апеляційним судом встановлено відповідність внесених до нього даних вимогам Положення про ЄРДР, порядок його формування та ведення щодо порядку внесення відомостей до нього, зазначено короткий виклад обставин, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, та дані, якими орган досудового розслідування володів на його початковій стадії. Водночас інші відомості, невідомі під час реєстрації кримінального правопорушення, у тому числі щодо кола причетних до злочину осіб, вносилися до Реєстру після їх встановлення. При цьому усі ці відомості стосувалися факту збуту наркотичних засобів.
Читайте також: Особистий обшук до внесення відомостей в ЄРДР: процесуальний закон vs судова практика
Також судом апеляційної інстанції слушно акцентовано увагу на тому, що фігурант був співробітником поліції та в силу своїх службових повноважень мав доступ до ЄРДР, у зв`язку з чим утаємничення відомостей стосовно прізвищ осіб, причетних до злочину, було цілком виправданим.
Верховний Суд погодився з висновком апеляційного суду про те, що наявність в першому варіанті витягу з ЄРДР лише посилання на суб’єкта злочину як працівника правоохоронного органу без зазначення його персональних даних, а в другому вже із вказівкою на конкретних осіб, а саме фігурантів, та внесення відомостей в ЄРДР про окремі епізоди злочину з незначним розривом у часі не свідчить про отримання доказів у цьому кримінальному провадженні з порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Читайте також: Вимога про виключення інформації з ЄРДР не може розглядатися за правилами будь-якого судочинства
Щодо участі одних і тих самих понятих при проведенні всіх слідчих дій у рамках даного кримінального провадження, то положення КПК України не містять застережень щодо цього. Крім того, оскільки фігурант був співробітником поліції та в силу своїх службових повноважень мав уявлення про способи та методи розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень, то утаємничення відомостей стосовно НС(Р)Д, що готувалися до проведення, були цілком виправданим, як і максимально можливе звуження кола осіб, обізнаних про розслідування правопорушень, які ним вчинялись.
Підготував Леонід Лазебний
