Судова практика
Порушення органом влади права на безоплатне отримання майна місцевою газетою оскаржується в порядку господарського судочинства
30 січня 2020 р. Велика Палата Верховного Суду розглянула касаційну скаргу у справі № 559/1556/16-а за позовом комунального ЗМІ до міськради про визнання протиправним і скасування рішення.
У липні 2016 р. КП «РГ «Замок» звернулося до суду з позовом до Міськради про визнання протиправним і скасування рішення відповідача № 663 «Про скасування рішення міської ради від 1 березня 2016 року № 339 «Про реформування газети «Замок» та Комунального підприємства «Редакція газети «Замок» Дубенської міської ради». На обґрунтування позову вказало, що скасоване рішення № 339 відповідає вимогам Закону України від 24 грудня 2015 р. № 917-VIII «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів інформації» та, на думку позивача, є законним і обґрунтованим, тому не може бути в подальшому скасоване органом місцевого самоврядування, а Рішення № 663 прийняте з порушенням ст.ст. 25, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 р. № 280/97-ВР, оскільки Міськрада не мала повноважень на скасування власного рішення.
Міськрайонний суд своєю постановою, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, позов задовольнив. Судові рішення мотивовано тим, що з прийняттям рішення № 339 виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів членів трудового колективу редакції й власне самого КП «РГ «Замок», які звернулися до Державного комітету телебачення і радіомовлення з клопотанням про включення КП «РГ «Замок» до переліку друкованих засобів масової інформації та редакцій, що підлягають реформуванню на першому етапі, а Держкомтелерадіо їх проінформував про включення редакції та газети до такого переліку. Отже рішення почало виконуватися, на його підставі виникли правовідносини щодо реформування редакції й газети, тому його подальше скасування є протиправним.
Суди виходили з того, що цей спір підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
Міськрада подала касаційну скаргу, в якій зазначила, що цей спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, оскільки рішення № 339 було прийняте з метою реформування комунального підприємства у новий суб`єкт господарювання, створений трудовим колективом, відтак правовідносини, що склалися між позивачем і Міськрадою щодо реформування КП «РГ «Замок», мають приватноправовий характер та не направлені на здійснення владних управлінських функцій відповідачем, оскільки Міськрада у цих правовідносинах виступає не як суб`єкт владних повноважень, а як засновник юридичної особи.
Крім того, скаржник наполягав, що спір про визнання нечинним Рішення № 663 підлягав розгляду за правилами господарського судочинства, оскільки, серед іншого, у справі йдеться про безоплатне отримання новоствореним суб`єктом господарювання у процесі реформування права власності на майно та права користування приміщеннями та земельними ділянками.
Велика Палата Верховного Суду з’ясувала, що, як встановили суди попередніх інстанцій, КП «РГ «Замок» звернулося до суду з позовом про визнання протиправним і скасування Рішення № 663 про скасування Міськрадою власного Рішення № 339 про реформування комунального друкованого засобу масової інформації шляхом виходу Міськради зі складу засновників з перетворенням редакції та комунального підприємства членами її трудового колективу у суб’єкт господарювання із збереженням назви, цільового призначення, мови видання та тематичної спрямованості цього друкованого засобу масової інформації.
При цьому, спір виник між КП «РГ «Замок» та Міськрадою як засновником цього комунального підприємства, зокрема, у зв’язку з порушенням права КП «РГ «Замок» на безоплатне отримання у власність у процесі реформування майна, приміщень і земельних ділянок.
Ураховуючи те, що спір у цій справі виник між комунальним підприємством та його засновником і пов’язаний, серед іншого, із захистом речових прав позивача на рухоме та нерухоме майно, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що спір не є публічно-правовим і має вирішуватися судами за правилами господарського судочинства.
Підготував Леонід Лазебний
