Позов органу державного фінансового контролю до підзвітної установи, яка не забезпечила виконання вимог про усунення порушень законодавства, підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства

21 серпня 2019 р. Велика Палата Верховного Суду розглянула касаційну скаргу у справі № 825/2262/16 за позовом Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області до Комунального закладу «Обласний центр профілактики та боротьби зі СНІДом» про стягнення грошових коштів.

У грудні 2016 р. Управління  Держаудитслужби звернулося з адміністративним позовом до КП «Обласний центр профілактики та боротьби зі СНІДом», в якому просило стягнути з відповідача до обласного бюджету м. Чернігова грошові кошти в сумі 63 211,55 грн, оскільки в ході ревізії фінансово-господарської діяльності відповідача було виявлено порушення вимог законодавства України, а саме:

• за охоплений ревізією період працівникам підприємства було необґрунтовано виплачено кошти на відрядження на загальну суму 1 807,62 грн;
• виявлено факти неправильного визначення частині працівників встановлених посадових окладів на суму 1 414,08 грн;
• порушення вимог пункту 2.4.5.12 спільного наказу Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства охорони здоров`я України від 5 жовтня 2005 р. № 308/519 «Про упорядкування та затвердження умов оплати праці працівників закладів охорони здоров`я та установ соціального захисту населення», внаслідок чого надміру нараховано та виплачено заробітну плату 12 працівникам лабораторії на загальну суму 31 458,11 грн;
• встановлено факти оплати праці за невідпрацьований час на загальну суму 18 531,74 грн.

Чернігівський окружний адміністративний суд у задоволенні позовних вимог відмовив. Київський апеляційний адміністративний суд постанову суду першої інстанції скасував та закрив провадження у справі на підставі п. 1 ч.1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України КАС України, вказавши, що цей спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Позивач подав касаційну скаргу, у якій посилався на порушення апеляційним судом норм процесуального права при визначенні підсудності спору.

Велика Палата зазначила, що правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України від 26 січня 1993 р. № 2939-XII “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” (далі – Закон N 2939-XII). Аналіз Закону № 2939-XII свідчить, що орган державного фінансового контролю має право пред’являти обов’язкові до виконання вимоги щодо усунення правопорушень.

В разі виявлення збитків, завданих державі чи об’єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначити їх розмір у встановленому законодавством порядку та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Орган державного фінансового контролю проводить державний фінансовий контроль щодо підконтрольних установ. Його права вимоги, передбачені ст. 10 Закону № 2939-XII, можуть бути адресовані виключно підконтрольним установам, а звернення до суду в інтересах держави можливе лише у випадку незабезпечення такими установами вимог щодо усунення порушень законодавства з питань збереження і використання активів, виявлених під час здійснення державного фінансового контролю.

Позивачем у цій справі є Північний офіс Держаудитслужби як суб’єкт владних повноважень (у розумінні положень КАС України), правовий статус якого визначено Законом № 2939-XII, згідно з яким йому надано право звертатися до суду з відповідним позовом про відшкодування збитків. При цьому здійснення органом державного фінансового контролю своїх повноважень (владних управлінських функцій) обумовлює виникнення правовідносин з підконтрольною установою – КП «Обласний центр профілактики та боротьби зі СНІДом», які мають публічно-правовий характер.

Отже, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, про те що спір про стягнення завданих збитків, звернений до підконтрольної установи, яка не забезпечила виконання вимог органу державного фінансового контролю, є публічно-правовим та підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції, а тому висновок суду апеляційної інстанції про закриття провадження у цій справі з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України (у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваної ухвали судом апеляційної інстанції), був помилковим.

Аналогічна правова позиція викладена у в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2018 р. у справі № 826/9672/17, 29 серпня 2018 р. у справі № 816/2394/16 та 03 жовтня 2018 р. в справі № 804/8443/16.

Підготував Леонід Лазебний

Повний текст рішення

Поділитися

Твітнути