Позов повернули через не підсудність справи адміністративному суду, провадження закрили через не підсудність господарському

Оскарження рішення виконавчого комітету місцевої ради про заборону розміщення нових об`єктів та нового будівництва з підстав виникнення надзвичайної ситуації місцевого рівня є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

25 червня 2019 року Велика Палата Верховного Суду розглянула касаційну скаргу   у справі № 916/358/18 за позовом ОК «Парусний» до Виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області (далі – Виконком, Міськрада) про визнання протиправним та скасування рішення.

Рішенням Виконкому від 24 листопада 2016 р. № 434 «Про заборону розміщення нових об`єктів та нового будівництва на землях 5-го та 9-го мікрорайонів в межах території вулиць Паркової, Приморської та Пляжної, споживчого кооперативу «Престижний» в місті Чорноморську Одеської області» ухвалено: до стабілізації зсувних процесів уздовж узбережжя Чорного моря заборонити розміщення нових об`єктів та нове будівництво на згаданих землях; до стабілізації зсувних процесів уздовж узбережжя Чорного моря заборонити управлінню архітектури та містобудування Міськради надавати містобудівні умови та обмеження забудови земельних ділянок і будівельних паспортів на територіях, зазначених у пункті 1 цього рішення; відділу державного архітектурно-будівельного контролю Виконкому повідомити всіх забудовників територій, зазначених в пункті 1, про необхідність припинити початок нового будівництва на період виконання протизсувних заходів; управлінню архітектури та містобудування Міськради та відділу державного архітектурно-будівельного контролю Виконкому щомісячно складати акт контролю за виконанням цього рішення.

У своєму позові ОК «Парусний» наполягав, що прийнявши оскаржуваного рішення Виконком вийшов за межі повноважень, передбачених пп. 4 п. «б» ч. 1 ст. 31 Закону України від 21 травня 1997 р. № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні», яким передбачено здійснення відповідачем контролю за забезпеченням надійності та безпечності вже існуючих будинків і споруд незалежно від форм власності в районах, що зазнають впливу небезпечних природних і технологічних явищ та процесів, а не питань розміщення нових об`єктів, яких ще не існує. Позивач наполягав, що цим рішенням відповідач порушив його права на користування земельною ділянкою в обсязі, передбаченому договором суборенди земельної ділянки, втрутився у право позивача на мирне володіння майном, передбачене ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Господарський суд Одеської області у задоволенні позову відмовив. Південно-західний апеляційний господарський суд рішення суду першої інстанції скасував, провадження у справі закрив на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України, оскільки спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, бо у спірних правовідносинах відповідач реалізовував свої контрольні функції у сфері управлінської діяльності, і відповідно, спір є публічно-правовим, і його слід розглядати у порядку адміністративного судочинства.

У грудні 2018 року ОК «Парусний» подав касаційну скаргу, яку обґрунтував тим, що місцевому суду як адміністративному цей спір не підсудний, а Одеський окружний адміністративний суд у 2017 р. повернув позовну заяву ОК «Парусний» у зв`язку з тим, що спір не підлягає розгляду в адміністративному суді. Ці обставини створили перешкоди у реалізації позивачем свого права на звернення до суду та було порушено правила предметної юрисдикції.

Велика Палата дійшла висновку, що приймаючи рішення про заборону розміщення нових об`єктів та нового будівництва з підстав виникнення надзвичайної ситуації місцевого рівня, відповідач реалізовував делеговані повноваження у сфері управлінської діяльності відповідно до положень Закону № 280/97-ВР, і його акт, прийнятий під час реалізації цих повноважень, забороняє певну поведінку особам у сфері суспільних відносин з питань містобудування і є обов`язковим до виконання на відповідній території.

Отже, спір є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб`єкта владних повноважень, який реалізовує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції на відповідній території, а відтак висновок суду апеляційної інстанції про закриття провадження у справі є законним та обґрунтованим.

Підготував Леонід Лазебний

Повний текст рішення

Поділитися

Твітнути