Connect with us

Судова практика

Працівник, що припинив трудовий договір достроково, має сплати роботодавцю грошове відшкодування, якщо це обумовлено та погоджено сторонами договору

7 липня 2021 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 127/26268/18 залишив без задоволення касаційну скаргу працівника, який не сплатив грошове відшкодування, погоджене з роботодавцем у трудовому договорі.

Компанія звернулася до суду із позовом до працівника про грошове відшкодування, вказуючи, що між сторонами укладено трудовий договір строком на 3 роки, за умовами якого відповідач обійняв посаду розробника програмного забезпечення та зобов’язався виконувати трудові обов’язки, передбачені цим договором.

Читайте також: Розірвання трудового договору з ініціативи працівника не проводиться до закінчення строку попередження

До закінчення строку дії договору на електронну пошту виконавчого директора компанії надійшло повідомлення від відповідача про дострокове припинення його роботи у компанії. Відпрацювавши в компанії загалом приблизно 4,5 місяці, що становить період менше одного року з дня працевлаштування, відповідач відповідно до умов трудового договору зобов`язаний був сплатити на користь компанії грошове відшкодування, однак  не сплатив.

Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився й апеляційний суд, позов задовольнив.

Розглянувши касаційну скаргу відповідача, Верховний Суд вказав, що оскільки відповідач вирішив припинити дію трудового договору з позивачем до кінця першого року роботи, за що має сплатити останньому грошове відшкодування, обумовлене та погоджене сторонами у цьому договорі, то суди дійшли правильного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь компанії грошового відшкодування.

Читайте також: Отримання згоди профспілкового органу на звільнення члена такого органу необхідне й у разі його відмови від продовження роботи через зміну істотних умов

При цьому Верховний Суд послався на те, що зазначене грошове відшкодування не є штрафом у розумінні ст. 549 ЦК України, а є збитками, яких роботодавець зазнав у зв`язку із достроковим розірванням трудового договору (ст. 22 ЦК України).

Так, із матеріалів справи вбачається, що компанія оплатила відповідачу робочу візу, переліт із України до США, англомовні курси та понесла інші витрати, пов`язані із виконанням останнім своїх трудових обов`язків, включаючи проживання і пересування працівника.

Читайте також: Замість згоди профспілки на звільнення працівника – консультації

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Крім того, у п. 13 трудового договору зазначено, що роботодавець (компанія) докладає значних зусиль і витрачає значну кількість грошових коштів на утримання своїх працівників. Коли працівник залишає роботодавця до виконання умов цього договору, втрати для організації є значними. Сторони погодилися, що кількісне визначення втрат, що виникають внаслідок порушень працівником цього договору, за своєю суттю є складним, оскільки серед іншого включає: репутацію роботодавця перед клієнтами, нездатність роботодавця виконати роботу або затримку в пошуку нового співробітника, витрати на оплату праці тимчасового персоналу щоб покрити період, поки штатний співробітник не буде найнятий, заробітну плату за понаднормову працю існуючого персоналу та витрати необхідні для перепідготовки нового співробітника.

Тому сторони обумовили, що узгоджена сума у розмірі 20 000,00 дол. США не є штрафом, а радше прийнятною мірою грошового відшкодування на основі досвіду сторін у галузі інформаційних технологій.

Підготував Леонід Лазебний

Повний текст рішення

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2022
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.