Судова практика
Сільський голова підлягає кримінальній відповідальності за невиконання судового рішення про поновлення працівника на виборну посаду сільської ради
13 липня 2021 р. Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 664/2551/18 залишив без задоволення касаційну скаргу захисника сільського голови, який не виконав рішення суду про поновлення особи на посаді у сільській раді.
Вироком місцевого суду сільського голову засуджено за ч. 2 ст. 382 КК за те, що він, будучи службовою особою, достовірно знаючи про наявність постанови районного суду щодо поновлення особи на посаді секретаря сільської ради, секретаря виконавчого комітету сільської ради, а також про необхідність виконання вказаного рішення суду, яке набрало законної сили, умисно його не виконав, ставлячи це питання на сесію ради замість винесення відповідного розпорядження, тобто проігнорував і не виконав рішення суду, яке набрало законної сили, та не поновив особу на вказаній вище посаді.
Ухвалою апеляційного суду вирок змінено в частині призначення покарання.
У касаційній скарзі захисник посилався на відсутність у діях сільського голови складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК, оскільки до його повноважень як голови сільської ради не належало особисте виконання постанови районного суду, а вказане рішення стосувалося конкретного зобов’язального суб’єкта – сільської ради. Крім того, зазначав, що до відома сільського голови не було доведено про обов’язок особистого виконання рішення суду.
Верховний Суд звернув увагу, що у судовому засіданні засуджений свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК, не визнав, оскільки вважав, що в його діях відсутній склад злочину через те, що відповідно до Закону «Про службу в органах місцевого самоврядування» прийняття секретаря сільської ради здійснюється шляхом обрання відповідною радою, а рішення районного суду мало бути виконано не ним, а сільською радою. При цьому він повідомив, що за внутрішнім переконанням не бажав поновлювати на посаді.
Читайте також: Розірвання трудового договору з ініціативи працівника не проводиться до закінчення строку попередження
Водночас у момент набрання законної сили рішенням суду про скасування рішення сільської ради про дострокове припинення повноважень секретаря сільської ради одночасно припинило своє існування розпорядження сільського голови про звільнення секретаря з посади, і сільський голова, будучи обізнаним про втрату законної сили рішенням сільської ради, фактично повинен був видати відповідне розпорядження про скасування свого наказу про звільнення особи з посади секретаря сільської ради та своїм розпорядженням поновити останню на цій посаді.
При цьому, будучи уповноваженим на організацію роботи сільської ради, додержання виконання актів органів влади, керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету, голова не довів до відома членів сільської ради, що процедура виконання судового рішення не передбачає розгляду кандидатури незаконного звільненого працівника на виборну посаду за аналогічних підстав, які застосовуються під час його прийняття на роботу, а свідчить про одностайне виконання судового рішення, що не вимагає прояву волевиявлення членів сільської ради або наявності бажання безпосередньо у голови ради щодо поновлення на посаді особи.
Сільський голова як службова особа є безпосереднім представником сільської ради, у тому числі повинен здійснювати представництво юридичних осіб у виконавчому провадженні як керівник та посадова особа в межах наданих йому повноважень, а тому саме він своїм розпорядженням повинен був як головна службова особа сільської ради забезпечити виконання судового рішення про поновлення особи на посаді секретаря цієї ради.
Виходячи з наведеного, Верховний Суд дійшов висновку, що за встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин кримінального провадження дії сільського голови за ч. 2 ст. 382 КК кваліфіковано правильно.
Підготував Леонід Лазебний
