Судова практика
Скасування апеляційним судом ухвали слідчого судді про екстрадицію у зв’язку з неналежною перевіркою стану здоров’я запитуваної особи відповідає вимогам закону
26 червня 2023 р. Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 757/13184/22-к залишив без задоволення касаційну скаргу прокурора, який посилався на неправильне застосування норм міжнародних договорів України.
Ухвалою слідчого судді районного суду відмовлено у задоволенні скарги адвоката на рішення про видачу (екстрадицію).
Апеляційним судом скасовано ухвалу слідчого судді районного суду, якою відмовлено у задоволенні скарги захисника на наказ Міністерства юстиції України про видачу (екстрадицію) громадянина Грузії до Грузії для виконання вироку суду та ухвалено нове рішення, яким скаргу захисника задоволено, а рішення Мін’юсту скасовано.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що під час постановлення ухвали місцевим судом не було всебічно враховано те, що Центральним органом влади України належним чином не досліджено питання щодо стану здоров’я особи та безпечності транспортування до Грузії, а тому ухвалене рішення про видачу (екстрадицію) не відповідає вимогам ст. 3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та усталеній практиці Європейського суду з прав людини.
Водночас, відомості про тяжке захворювання та стан здоров’я були відомі органу екстрадиційної перевірки й Центральному органу до ухвалення рішення про видачу, втім не були враховані при ухваленні оскаржуваного рішення.
Крім того, особа звернулася із заявою-анкетою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, а Державною міграційною службою України було видано довідку про звернення за захистом в Україні.
Розглянувши касаційну скаргу прокурора, Верховний Суд вказав, що приписами ст. 591 КПК визначено спеціальний порядок оскарження рішення про видачу особи (екстрадицію), зокрема у ч. 7 ст. 591 КПК зазначено, що ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку лише прокурором.
За змістом цієї норми, єдиною підставою такого оскарження є неправильне застосування судом норм міжнародних договорів України, якщо скасування рішення про видачу (екстрадицію) перешкоджає подальшому провадженню щодо особи, видача якої запитувалася іноземною державою.
Неправильне застосування норми міжнародного права може мати місце у випадках, коли судом не було застосовано норми міжнародного права, яка підлягала застосуванню, або, навпаки, суд застосував норму міжнародного права, яка не підлягала застосуванню, або коли судом було надано неправильне тлумачення норми міжнародного права.
Як убачається з касаційної скарги, прокурор зробив лише загальні посилання на норми міжнародних договорів, хоча його доводи фактично зводяться до того, що він не погоджується із застосуванням норм процесуального законодавства України та вважає, що апеляційний суд загалом порушив приписи Європейської конвенції про видачу правопорушників від 1957 р., Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 1993 р., а також приписи КПК.
Як слідує з оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції, діючи в межах своїх повноважень, з дотриманням вимог ст. 370 КПК, належним чином обґрунтував свої висновки про неналежну перевірку екстрадиційними органами стану здоров’я особи, а також взяв до уваги, що на час апеляційного провадження не було розглянуто по суті його заяву про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Ураховуючи те, що під час касаційного розгляду не встановлено неправильного застосування апеляційним судом норм міжнародних договорів України, що є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, Верховний Суд залишив без задоволення касаційну скаргу прокурора.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
