Connect with us

Судова практика

Скасуванню підлягає державна реєстрація рухомого майна, здійснена на підставі неукладеного правочину, що порушує права особи

Опубліковано

10 травня 2023 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 204/8118/14 задовольнив частково касаційну скаргу позивача, який просив відновити становище, яке існувало до порушення його прав.

Покупець звернувся до суду з позовом про визнання правочину недійсним, скасування державної реєстрації та визнання права власності.

У позові вказував, що придбав у ПП  на Українській товарній біржі зернозбиральний комбайн. Проте, пізніше дізнався про існування договору купівлі-продажу цього ж комбайна, укладеного на Українській товарній біржі між ПП з однієї сторони та ним і іншою особою – з іншої, за змістом якого обидві фізичні особи зазначені покупцями та, відповідно, співвласниками придбаного комбайна. Відповідно до висновку судової почеркознавчої експертизи підписи на договорі були виконані не ними, а іншими особами.

Рішенням районного суду позов задоволено. Апеляційного судом рішення районного суду скасовано та ухвалено нове – про відмову в задоволенні позову з тих мотивів, що позивач не підписував оспорюваний договір купівлі-продажу, тобто волевиявлення учасника правочину на його укладення відсутнє, що свідчить про неукладеність договору, а тому в задоволенні позову про визнання договору недійсним необхідно відмовити. Вимога про скасування державної реєстрації є похідною від вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу, а тому в її задоволенні теж слід відмовити.

Читайте також:  Купівля-продаж нерухомості під час війни: можливо, але чи варто

У касаційній скарзі позивач наполягав на тому, що державна реєстрація комбайна проведена на підставі неукладеного правочину, а тому підлягає скасуванню. Чинним (укладеним) є саме договір, за яким він є одноосібним покупцем комбайна, у зв’язку з чим наявні підстави для визнання за ним права індивідуальної власності на комбайн.

Верховний Суд вказав, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 334 ЦК України).

Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (ч. 4 ст. 334 ЦК України).

Критерієм віднесення речей до рухомих визначається можливість їх вільного переміщення у просторі. Автомобіль є рухомою річчю. За загальним правилом, право власності на рухому річ виникає з моменту передання майна. Винятком із загального правила про те, що право власності на рухому річ виникає з моменту передання майна є вказівка в нормі закону чи в положеннях договору. Сторони можуть у договорі самі визначити момент виникнення права власності на рухому річ. Правила ч. 4 ст. 334 ЦК України застосовуються до нерухомих речей. (Див. постанову Верховного Суду від 26 квітня 2023 р. у справі № 569/20334/21).

У цій справі відповідно договору купівлі-продажу комбайна право власності виникає з моменту державної реєстрації, яка не проводилася. За таких обставин право власності на комбайн на підставі вказаного договору у позивача не виникло.

Читайте також: Наслідки непідписання договору оренди земельної ділянки

Апеляційний суд не звернув увагу, що по своїй суті такий спосіб захисту як визнання права може застосовуватися тільки тоді, коли суб’єктивне цивільне право виникло і якщо це право порушується (оспорюється або не визнається) іншою особою (див., зокрема постанову Верховного Суду у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 р. у справі № 233/4580/20). Оскільки позивач не набув права власності на комбайн, проте з урахуванням скасування державної реєстрації комбайна, проведеної на підставі договору купівлі-продажу, не позбавлений можливості в позасудовому порядку звернутися до реєстратора з заявою про державну реєстрацію транспортного засобу на підставі договору купівлі-продажу, що є підставою для набуття права власності на нього, то в задоволенні позовної вимоги про визнання права власності на комбайн слід було відмовити з огляду на відсутність порушеного, невизнаного або оспореного права позивача в цій частині.

Апеляційний суд зробив обґрунтований висновок про відмову в задоволенні позовної вимоги про визнання права власності, проте помилився щодо мотивів такої відмови, в зв’язку з чим Верховний Суд постанову апеляційного суду змінив, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Читайте також: Доведення вини особи не має значення для кондикційних зобов’язань, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої

Суди встановили, що договір купівлі-продажу комбайна є неукладеним. При пред’явленні позовної вимоги про скасування державної реєстрації комбайна позивач фактично просив відновити становище, за якого державна реєстрація, вчинена на підставі неукладеного правочину, не існувала, що надало б йому змогу здійснити державну реєстрацію транспортного засобу на підставі укладеного з продавцем комбайна договору купівлі-продажу.

Оскільки державна реєстрація комбайна відбулася на підставі неукладеного правочину та порушує права позивача, який за наявності такої реєстрації позбавлений можливості зареєструвати транспортний засіб на підставі договору купівлі-продажу, апеляційний суд зробив помилковий висновок про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про скасування державної реєстрації. Натомість суд першої інстанції зробив правильний висновок про задоволення позовної вимоги про скасування державної реєстрації комбайна, проте помилився з мотивами такого задоволення, в зв’язку з чим Верховний Суд рішення суду першої інстанції в цій частині змінив, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Підготував Леонід Лазебний

Повний текст рішення

Продовжити читання →

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Digital-партнер


© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2024
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.