У спорах щодо права власності на земельні ділянки недійсними можуть бути визнані як рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, на підставі яких видано державні акти на право власності на земельні ділянки, так і самі акти

12 грудня 2018 р. Велика Палата Верховного Суду розглянула заяву заступника Генерального прокурора України у справі № 2-3007/11 про позовом прокурора Ленінського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської ради до фізичної особи про визнання недійсним державного акта, витребування земельної ділянки з незаконного володіння.

У грудні 2010 р. прокурор Ленінського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської ради звернувся до Гагарінського районного суду м. Севастополя з позовом до фізичної особи, третя особа – ОК «ЖБТІЗ «Верджиния», про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку площею 0,1000, виданого 6 квітня 2010 р. на ім`я відповідача, витребування цієї земельної ділянки з незаконного володіння фізичної особи на користь держави в особі Севастопольської міської ради.

На обґрунтування позову прокурор послався на те, рішення про передачу земельної ділянки відповідачу вказаним розпорядженням не приймалось, відповідних заяв відповідач не подавав, що свідчить про незаконне набуття ним права власності на спірну земельну ділянку.

Рішенням Гагарінського районного суду м. Севастополя, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Севастополя, в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційні скарги Севастопольської міської ради, заступника прокурора м. Севастополя відхилено, а судові рішення залишено без змін.

Велика Палата Верховного Суду, розглянувши справу, констатувала, що, відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодилися суди апеляційної та касаційної інстанцій, виходив з того, що судовим рішенням в адміністративній справі визнано протиправним та скасовано розпорядження Голови СМДА про скасування розпорядження СМДА, на підставі якого особі видано оспорюваний державний акт на право власності на земельну ділянку.

Таким чином підстава для видачі цього акту існує, а про скасування розпорядження СМДА від 6 квітня 2010 р. № 1080-р позовна вимога прокурором не заявлена.

Обраний прокурором спосіб захисту порушеного права – визнання державного акту недійсним – не ґрунтується на вимогах закону.

Посилання на те, що СМДА з перевищенням повноважень прийняла рішення щодо земель, розпорядження якими здійснює Севастопольська міська рада, судами визнано необґрунтованим.

Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки. Отже, державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

У спорах, пов`язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки.

Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

До розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах м. Севастополя здійснює Севастопольська міська рада, а не СМДА. За таких обставин, у справі, яка розглядається, суд першої інстанції, з висновками якого погодилися суди апеляційної та касаційної інстанцій, дійшов помилкового висновку про те, що обраний прокурором спосіб захисту не відповідає вимогам закону з тих підстав, що визнання недійсним державного акта на право приватної власності на землю можливе тільки у разі визнання недійсним (незаконним) зазначеного розпорядження, на підставі якого видано цей державний акт.

Підготував Леонід Лазебний

Повний текст рішення

Поділитися

Твітнути