Судова практика
Відмова прокурора в задоволенні клопотання сторони захисту про встановлення місця проживання обвинуваченого за кордоном не підлягає оскарженню до слідчого судді
27 червня 2023 р. Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 991/5644/22 залишив без задоволення касаційну скаргу адвоката, який оскаржував відмову прокурора задовольнити його клопотання.
Прокурор своєю постановою відмовив у задоволенні клопотання захисника звернутися до Міністерства закордонних справ України для підтвердження відомостей про реєстрацію місця проживання обвинуваченого за кордоном.
За скаргою захисника слідчий суддя ВАКС скасував постанову прокурора, зобов’язав того розглянути вказане клопотання та з метою підтвердження чи спростування інформації щодо реєстрації місця проживання обвинуваченого у Республіці Кіпр, провести необхідні слідчі дії та/або інші заходи.
Апеляційний суд за скаргою прокурора скасувала ухвалу слідчого судді та закрив провадження за скаргою захисника, дійшовши висновку, що слідчий суддя помилково відкрив провадження за скаргою захисника, оскільки така постанова прокурора не підлягає судовому оскарженню.
У касаційній скарзі захисник зазначав, що апеляційний суд прийняв до свого провадження апеляційну скаргу на ухвалу, яка не підлягає оскарженню, без будь-якого обґрунтування такого рішення.
Верховний Суд зазначив, що мета оскарження відмови сторони обвинувачення вчинити певні дії під час досудового розслідування полягає в забезпеченні можливості ефективного захисту, в ситуації, коли сторона захисту внаслідок передбачених законом обмежень не може здійснити такі дії самостійно.
У цій справі клопотання сторони захисту, адресоване прокурору, було спрямоване на отримання доказу проживання обвинуваченого в Республіці Кіпр.
Цей доказ може мати істотне значення для вирішення інших питань, пов’язаних з рухом кримінального провадження: оголошення в розшук, обрання запобіжного заходу тощо.
З іншого боку, в цьому випадку йшлося про спосіб отримання доказу, який був доступний в рівному ступені як стороні захисту, так і стороні обвинувачення. І як свідчать рішення, прийняті у цьому кримінальному провадженні, сторона захисту представила суду інформацію Міністерства закордонних справ про місце проживання обвинуваченого, тобто саме той доказ, отримати який вона вимагала від прокурора (ухвала від 7 грудня 2022 р. у справі № 991/5499/22).
Таким чином, відмова сторони обвинувачення у цьому випадку здійснити дії для отримання цього доказу жодним чином не обмежила можливості сторони захисту. Крім того, розвиток подій показав, що використання стороною захисту своїх можливостей в кримінальному процесі є більш ефективним засобом реалізації права на захист, ніж оскарження в трьох судових інстанціях відмови прокурора здійснити ці ж самі дії.
За таких обставин Верховний Суд погодився з апеляційним судом, що відмова прокурора у задоволенні такого клопотання сторони захисту не підлягала оскарженню до слідчого судді.
Враховуючи такий висновок, Верховний Суд відхилив також довід сторони захисту про те, що ухвала слідчого судді не підлягала апеляційному оскарженню, адже якщо слідчий суддя прийняв рішення, яке не передбачене КПК, таке рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку на підставі загальних засад кримінального провадження, визначених ч. 1 ст. 7 КПК (постанова ВС від 23 травня 2018 р. у справі № 243/6674/17-к).
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
