Судова практика
Відсутність рішення загальних зборів про затвердження окладу директора не скасовує його право на вихідну допомогу залежно від фактичного заробітку
29 липня 2026 р. Верховний Суд у складі колегії суддів КГС у справі № 906/948/25 залишив без задоволення касаційну скаргу Товариства щодо стягнення на користь колишнього директора вихідної допомоги при звільненні.
Звільнений директор позивався до Товариства та зазначав, що майже три роки обіймав посаду директора Товариства. Рішенням загальних зборів учасників його звільнено на підставі п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП, проте вихідної допомоги на виплачено.
Суди стягнули вихідну допомогу у розмірі шестимісячного середнього заробітку (ст. 44 КЗпП), оскільки відсутні докази визначення загальними зборами учасників Товариства умов оплати праці директора й установлення йому меншого посадового окладу.
У касаційній скарзі Товариство вказувало на те, що директор самостійно без відповідного рішення загальних зборів установив собі завищену заробітну плату.
Верховний Суд підтвердив позицію судів про те, що відсутність затверджених загальними зборами умов оплати праці директора свідчить про «мовчазну згоду» товариства з розміром його виплат та обізнаність із посадовим окладом. Суд підсумував, що відсутність рішення загальних зборів про встановлення окладу директора не позбавляє його права на вихідну допомогу, розраховану з фактичної зарплати, якщо товариство знало про цей розмір, виплачувало кошти та не ініціювало спору з цього приводу.
Верховний Суд зауважив, що неправомірне нарахування директором заробітної плати є підставою для відшкодування збитків, але не дозволяє виключати ці суми з розрахунку вихідної допомоги.
У підсумку Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін.
Підготувала Тетяна Романенко
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 23 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
