Судова практика
Видача ордера на зайняття кімнати в гуртожитку, ліжко-місце в якій зайняте іншою особою на законних підставах, не тягне визнання ордера недійсним
5 грудня 2022 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 465/6671/14-ц залишив без задоволення касаційну скаргу представника позивачки у зв’язку з відсутністю порушеного права, яке підлягає захисту.
Особа звернулася до суду з позовом до відповідачів про визнання ордера на жиле приміщення недійсним, усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням і вселення, оскільки вона не може зайти у свою кімнату, проживати в ній та вимушена проживати за іншою адресою.
Суд першої інстанції позов задовольнив з тих мотивів, що ордер, виданий на ім’я відповідачки та членів її сім’ї від 11 червня 2010 р., був виданий на кімнату, яка була зайнятою і на підставі ордеру від 1 серпня 2005 р. наданою позивачу.
Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції та відмовив у задоволенні позову, зазначивши, що позивачці видано ордер на ліжко-місце, а не на окрему кімнату. У той самий час, відповідачці видано ордер на право заселення до кімнати, про що вказано у ордері, який відповідно до ст. 129 ЖК України є підставою для вселення.
У касаційній скарзі представник позивачки зазначав, що суд апеляційної інстанції не врахував, що вона на законних підставах вселилася в кімнату гуртожитку для проживання сімей, а відповідачам незаконно було видано ордер на цю кімнату, яка не була вільною.
Верховний Суд вказав, що згідно зі ст. 59 ЖК України ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним у судовому порядку у випадках подання громадянами не відповідаючих дійсності відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов, порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в ордері жиле приміщення, неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання жилого приміщення, а також в інших випадках порушення порядку і умов надання жилих приміщень.
У постанові Верховного Суду України від 10 червня 2015 р. у справі № 6-83цс15 зроблено висновок, що ордер на жилу площу в гуртожитку може бути видано лише на вільну жилу площу за спільним рішенням адміністрації та відповідного профспілкового комітету підприємства, установи, організації, і цей ордер є єдиною підставою для вселення у жиле приміщення. Ордер, виданий на зайняте жиле приміщення, може бути визнаним недійсним лише у випадку, якщо особа, яка фактично проживає у приміщенні, зайняла його на законних підставах.
Тобто, видача ордера на зайняття житлового приміщення, зайнятого іншою особою на законних підставах, свідчить про порушення прав такої особи та наявності підстав для визнання виданого ордера недійсним.
У справі, яка переглядається, апеляційний суд, установивши, що оспорюваний ордер від 11 червня 2010 р. видано відповідачці на зайняття, зокрема кімнати № 726 гуртожитку, право користування якою позивачці в установленому законом порядку не надавалося, та враховуючи те, що на час видачі ордера від 11 червня 2010 р. позивачку переселено з ліжко-місця кімнати № 726 на ліжко-місце кімнати № 1019, суд апеляційної інстанції правильно виходив із того, що передбачені законом підстави для визнання ордера недійсним відсутні, а відповідачі на підставі ордеру зайняли кімнати в гуртожитку, права користування якими позивачка не має, тобто які є вільними, а тому дійшов правильного висновку про відсутність у позивачки порушеного права, яке підлягає захисту.
При цьому апеляційний суд правильно зазначив, що позивачка не позбавлена права на проживання у гуртожитку, оскільки внаслідок переселення та укомплектування житлових місць за сім’ями, за нею рахується ліжко-місце у кімнаті № 426, оплату за яке здійснює позивачка.
Підготував Леонід Лазебний
