Судова практика
Вимоги про стягнення моральної шкоди розглядаються в адміністративному суді, якщо заявлені в рамках публічно-правового спору
Якщо вимоги про стягнення моральної шкоди, завданої за місцем проходження публічної служби, заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір, зокрема з вимогами про стягнення середнього заробітку за вимушений прогул за місцем проходження публічної служби, за затримку виплати такого заробітку, сум, пов’язаних з індексацією заробітної плати за час вимушеного прогулу, а також недоотриманих сум заробітної плати, спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства
17 жовтня 2018 р. Велика Палата Верховного Суду у справі № 661/3699/16-ц (провадження № 14-388цс18) розглянула справу за позовом фізичної особи до Новокаховської об’єднаної державної податкової інспекції про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої під час незаконного звільнення, касаційну скаргу позивача на рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 10 лютого 2017 р. і рішення Апеляційного суду Херсонської області від 23 травня 2017 р.
За матеріалами справи, позивач обіймав посаду державного службовця в органі державної виконавчої влади, тобто проходив публічну службу.
12 грудня 2016 р. позивач звернулася до суду з позовом, в просила стягнути з відповідача 26 584,43 грн – у рахунок відшкодування матеріальної шкоди (з них: 15 922,17 грн – середній заробіток за затримку розрахунку за вимушений прогул у період з 29 січня 2016 року по 18 квітня 2016 року; 6 684,86 грн – упущена вигода (суми, пов’язані з індексацією заробітної плати за грудень 2015 р. та січень 2016 р., а також недоотримані суми заробітної плати, еквівалентні різниці посадових окладів працівників відповідача за лютий і березень 2016 року); 3977,4 грн – судові витрати, понесені позивачем під час судового розгляду адміністративної справи № 821/3669/15-а); 109 836 грн – відшкодування моральної шкоди. Крім того, просила стягнути з відповідача, понесені позивачем під час судового розгляду цієї справи судові витрати у сумі 1 281,21 грн.
Вимоги мотивував тим, що 20 січня 2015 р. начальник Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області з порушенням приписів КЗпП встановив строк дії укладеного з позивачем безстрокового трудового договору, а 4 листопада 2015 р. видав наказ про звільнення позивача з посади начальника управління доходів і зборів з фізичних осіб Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області.
28 січня 2016 р. Херсонський окружний адміністративний суд в адміністративній справі ухвалив постанову, якою поновив позивача на вказаній посаді з 5 листопада 2015 р. та частково задовольнив інші вимоги.
Пізніше позивач звернувся з новим позовом, у якому стверджував, що відповідач затримав виконання вказаного судового рішення на 81 день, внаслідок чого заподіяв шкоду, і вимагав її відшкодування.
10 лютого 2017 р. Новокаховський міський суд Херсонської області ухвалив рішення, яким у задоволенні позову відмовив, зокрема вказавши, що позовна вимога про стягнення матеріальної шкоди у сумі 3 977,4 грн, завданої у зв’язку з розглядом адміністративної справи № 821/3669/15-а про поновлення позивача на роботі, не може бути задоволена, оскільки такі витрати є судовими витратами за ст. 97 Кодексу адміністративного судочинства (далі – КАС) України у редакції, чинній на час розгляду справи судом, і не є шкодою у розумінні ст. 1166 ЦК України.
23 травня 2017 р. Апеляційний суд Херсонської області скасував рішення Новокаховського міського суду в частині відмови позивачу у стягненні коштів у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, а провадження у справі у цій частині закрив. Роз’яснив, що вказані позовні вимоги мають розглядатися за правилами адміністративного судочинства. У частині відмови у задоволенні вимоги про відшкодування моральної шкоди рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимоги про стягнення на користь позивача відшкодування матеріальної шкоди звернені до суб’єкта владних повноважень і пов’язані із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин. Тому вони мають розглядатися за правилами адміністративного судочинства.
Позивач оскаржив це рішення в касаційній інстанції з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Велика Палата ВС дійшла висновку, щ спірні правовідносини виникли, зокрема, через несвоєчасне виконання постанови суду в частині стягнення середнього заробітку за вимушений прогул; неврахування під час розрахунку з позивачем індексації грошових доходів населення; виплату позивачу заробітної плати без урахування збільшення посадового окладу працівників відповідача.
Позивач мотивував касаційну скаргу тим, що вимоги про відшкодування матеріальної і моральної шкоди не заявлялися в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір, тому згідно зі ст. 21 КАС України у редакції, чинній на час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, вони мали розглядатися за правилами цивільного судочинства.
Беручи до уваги наведене, Велика Палата зробила висновок, що оскільки зазначена вимога позивача є пов’язаною з проходженням ним публічної служби та звільненням з цієї служби, така вимога має розглядатися за правилами адміністративного судочинства, зокрема і тоді, коли вона заявлена окремо від вимоги про поновлення на публічній службі.
Вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб’єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.
Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами за правилами цивільного або господарського судочинства (ч. 2 ст. 21 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції, чинній до 15 грудня 2017 р.). Близький за змістом припис закріплений у ч. 5 ст. 21 КАС України.
Вимоги про стягнення моральної шкоди, завданої за місцем проходження публічної служби, заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір, зокрема з вимогами про стягнення середнього заробітку за вимушений прогул за місцем проходження публічної служби, за затримку виплати такого заробітку, сум, пов’язаних з індексацією заробітної плати за час вимушеного прогулу, а також недоотриманих сум заробітної плати, мають розглядатися за правилами адміністративного судочинства.
