Судова практика
Визнання судом злочину таким, що пов’язаний з домашнім насильством, потребує відображенням цієї обставини у формулюванні обвинувачення
17 червня 2021 р. Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 717/764/20 призначив новий розгляд у справі через те, що суд апеляційної інстанції вийшов за межі обвинувачення.
Вироком суду обвинуваченого засуджено за ч. 1 ст. 122 КК, а на підставі ст.ст. 75, 76 КК звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням за те, що той, діючи умисно, на ґрунті неприязних відносин завдав чотири удари кулаком по обличчю потерпілому, в результаті чого останньому було заподіяно середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Апеляційний суд залишив вирок суду без змін, зазначивши в своєму рішенні, що засуджений вчинив злочин, пов’язаний із домашнім насильством.
Читайте також: Якщо сторона обвинувачення вважає, що мало місце домашнє насильство, вона обов`язково має зазначити про це в обвинувальному акті
У касаційній скарзі захисник наполягав, що суд апеляційної інстанції дійшов необґрунтованого висновку про вчинення кримінальне правопорушення, пов`язаного з домашнім насильством, та безпідставно не закрив кримінальне провадження.
Верховний Суд вказав, що відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 7 грудня 2017 р. № 2229-VIII домашнє насильство – це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Читайте також: У випадку доведеного домашнього насильства у формі психологічного насильства видача обмежувального припису є обов’язковою
Для того, щоб обґрунтувати наявність домашнього насильства у конкретному випадку, сторона обвинувачення має довести обставини, які свідчать, що потерпіла від інкримінованого злочину особа є у той же час і жертвою домашнього насильства.
Докази того, що інкримінований злочин пов`язаний з домашнім насильством, мають бути надані стороною обвинувачення, аби сторона захисту отримала можливість їх спростувати.
Необхідною умовою визнання судом злочину таким, що пов`язаний з домашнім насильством, є відображенням цієї обставини у формулюванні обвинувачення з встановленням органом досудового розслідування відповідних фактичних обставин.
Як зазначено в обвинувальному акті, конфлікт між засудженим та потерпілим стався на ґрунті виниклих неприязних відносин, що саме по собі не свідчить про те, що насильство було зумовлено певним дискримінаційним ставленням до потерпілого з боку засудженого, як цього не було встановлено і під час судового розгляду кримінального провадження.
Читайте також: Близько півтора мільйона українців стали жертвами домашнього насильства
З наданих потерпілим показань не можливо встановити, що дії засудженого були спрямовані на вчинення домашнього насильства. Крім того, таке обвинувачення не було висунуто особі згідно з обвинувального акта та не було встановлено під час судового розгляду.
Переглядаючи вирок місцевого суду, апеляційний суд не врахував вимоги ч. 1 ст. 337 КПК, відповідно до яких судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Враховуючи неведене, суд апеляційної інстанції у своєму рішенні фактично встановив, що особа вчинила кримінальне правопорушення, пов`язане з домашнім насильством, тим самим вийшов за межі обвинувачення.
Верховний Суд зійшов висновку, що таке недотримання вимог кримінального процесуального закону має наслідок у вигляді істотного впливу на права засудженого щодо забезпечення права на справедливий суд, оскільки викладені в ухвалі апеляційного суду обставини не охоплювались пред`явленим обвинуваченням.
Підготував Леонід Лазебний