Судова практика
ОСББ не може запровадити пеню за прострочення сплати внесків власним рішенням загальних зборів без законодавчої чи договірної підстави
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 910/12405/25 відмовив у задоволенні касаційної скарги ОСББ, залишивши в силі рішення судів про визнання недійсним пункту порядку сплати внесків, яким запроваджувалася пеня за прострочення.
ОСББ звернулося з позовом про стягнення з товариства-співвласника боргу зі сплати внесків на утримання будинку, включно з пенею, нарахованою на підставі пункту 11 Порядку сплати внесків, затвердженого рішенням загальних зборів об’єднання. Товариство подало зустрічний позов про визнання цього пункту недійсним.
Суди першої та апеляційної інстанцій задовольнили первісний позов лише в частині основного боргу, а зустрічний – у частині визнання пункту про пеню недійсним, оскільки закон не передбачає такої штрафної санкції, а договір між сторонами не укладався.
Читайте також: Голова правління ОСББ не має повноважень одноособово звільнити й повторно призначити себе на посаду
Верховний Суд на підставі аналізу ст. 29 Закону «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку», ст. 189 Житлового кодексу та ст. 8 Закону «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» дійшов висновку, що ці норми регулюють лише відповідальність співвласника за шкоду, заподіяну майну будинку чи третім особам, і не передбачають штрафних санкцій за несвоєчасну сплату внесків на утримання будинку.
Наведені норми чітко регламентують, що відповідальність співвласника (цивільна, адміністративна або кримінальна) багатоквартирного будинку встановлюється виключно законом, а статті 546-549 ЦК передбачають, що неустойка (штраф, пеня) як забезпечення виконання зобов’язання встановлюється або договором, або законом.
Читайте також: Формальні недоліки адвокатського запиту не можуть бути підставою для відмови у наданні інформації про діяльність ОСББ його співвласнику
Оскільки чинне законодавство не передбачає пені за прострочення сплати внесків на утримання будинку, а письмового договору між ОСББ і товариством щодо цього не укладалося, Суд визнав, що таке забезпечення могло випливати лише з договірних правовідносин сторін.
При цьому Суд відхилив і аргумент про те, що таким квазідоговором є Порядок, оскільки Порядок за своєю правовою суттю та з огляду на процедуру його прийняття також не є правочином, що укладений між сторонами, у розумінні положень цивільного законодавства, оскільки він затверджений рішенням загальних зборів ОСББ в односторонньому порядку, а не погоджений із самим боржником як стороною договору.
Отже, ВС дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відсутнє як законодавче, так і договірне забезпечення виконання зобов’язань з оплати обов’язкових внесків співвласниками багатоквартирного будинку на утримання та ремонт будинку у вигляді пені.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 22 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
