Якщо за невиконання наймачем обов’язку застрахувати орендоване приміщення не передбачено правових наслідків, ризик випадкового знищення або пошкодження майна несе наймодавець

22 вересня 2021 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 207/3254/18 скасував рішення апеляційного суду, який не врахував правил розподілу ризику випадкового знищення орендованого майна.

Власник майна звернувся до суду з позовом до фізичної особи – підприємця про відшкодування збитків, завданих у зв’язку із втратою майна, посилаючись на те, що саме відповідач має нести відповідальність за знищення його власності – орендованого майна, оскільки його повне знищення відбулось унаслідок істотного порушення умов договору оренди відповідачем як орендарем.

Між сторонами укладено договір оренди кафе з літнім майданчиком, відповідно до умов якого ФОП як орендар був зобов’язаний застрахувати орендоване майно, але цієї умови договору не виконав.

Читайте також: Невиконання договірних обов’язків є допустимим при відмові від договору в односторонньому порядку, якщо це передбачено договором або законом

Рішенням районного суду в задоволенні позовних вимог відмовлено  через відсутність вини відповідача у знищенні належного позивачеві майна, оскільки причиною його знищення була пожежа унаслідок умисного підпалу третіми особами.

Постановою апеляційного суду рішення районного суду скасовано і прийнято нове рішення про задоволення позову, виходячи з того, що відповідач не виконав умов договору оренди, згідно з яким був зобов’язаний застрахувати орендоване майно не менше ніж на заявлену орендодавцем вартість на користь орендодавця і надати йому копії страхового поліса і платіжного доручення.

Розглянувши касаційну скаргу відповідача, Верховний Суд вказав, що у разі якщо договором або законом встановлено обов`язок наймача укласти договір страхування речі, що передана у найм, то постає питання про правові наслідки невиконання такого договірного обов`язку, оскільки ні у ст. 771 ЦК України, ні в параграфі 1 глави 58 ЦК України вони не визначаються. Сторони в договорі найму можуть самостійно визначити правові наслідки невиконання обов`язку наймача укласти договір страхування речі, що передана у найм, зокрема передбачити штраф або встановити додаткову підставу відмови чи розірвання договору найму або відшкодування збитків. За відсутності встановлення в договорі правових наслідків більш справедливим і розумним є застосування на підставі аналогії закону (ч. 1 ст. 8 ЦК України) ч. 2 ст. 12 Закону України «Про оренду землі».

Читайте також: Систематична несплата орендної плати є підставою для розірвання договору оренди навіть якщо заборгованість в подальшому сплачено

Стаття 772 ЦК України регулює розподіл ризику випадкового знищення або випадкового пошкодження речі, яка передана в найм. Втім змістовно назва ст. 772 ЦК України ширша за її зміст, оскільки ст. 772 ЦК України визначає розподіл ризику лише у разі затримки наймачем повернення речі. Тому ст. 772 ЦК України належить тлумачити та застосовувати у взаємозв’язку із ст. 323 ЦК України.

За загальним правилом ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник (ст. 323 ЦК України). Сторони в договорі найму не позбавлені можливості застосувати ст. 323 ЦК України, яка є диспозитивною нормою, і передбачити, що такий ризик покладається на наймача і під час найму, а не лише в разі затримки повернення орендованої речі.

Читайте також: Пролонгація договору оренди нерухомого майна та продовження договору оренди на новий строк внаслідок реалізації переважного права – не одне й те саме

Суть правила про ризик випадкового знищення або пошкодження речі, яка передана в найм, зводиться до того, що: (а) коли майнові втрати (знищення чи пошкодження) настають за відсутності вини наймача або наймодавця, то за загальним правилом покладаються на власника (наймодавця); (б) при розподілі ризику в договорі найму таким чином, що він перекладений на наймача, то у разі випадкового знищення або пошкодження предмета найму наймач зобов`язаний компенсувати наймодавцю як власнику його майнові втрати.

У цій справі договір найму не передбачав жодних правових наслідків неукладення наймачем договору страхування і не покладав на наймача ризик випадкового знищення або пошкодження предмету найму, а тому такий ризик несе позивач (наймодавець, власник майна).

Апеляційний суд не врахував, що порушення наймачем договірного обов’язку укласти договір страхування, за відсутності відповідного правового наслідку в договорі та відсутності перерозподілу ризику випадкового знищення майна, не є підставою для відшкодування шкоди.

Підготував Леонід Лазебний

Повний текст рішення

Поділитися

Твітнути