Судова практика
За загальним правилом право змінити та/або доповнити апеляційну скаргу у кримінальному провадженні має особа, яка її подала. Та існують винятки
10 листопада 2020 р. Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 308/537/15-к призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції, вказавши, що, якщо прокурор, який брав участь у суді першої інстанції та подав апеляційну скаргу, з об’єктивних причин не може виконувати своїх повноважень, то згідно з ч. 4 ст. 36 КПК прокурор вищого рівня має право усунути недоліки такої апеляційної скарги.
Вироком місцевого суду особу визнано винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Заступник начальника відділу прокуратури області, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції, не погодившись із вироком у частині призначеного покарання, подав апеляційну скаргу.
Ухвалою судді апеляційного суду скаргу залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам п. 2 ч. 2, ч. 6 ст. 396 КК. Крім того, суддя зазначив про надходження від захисника повідомлення про те, що прокурор, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції, перебуваючи у відпустці, не мав права подавати апеляційну скаргу, що викликало у судді сумнів щодо дотримання приписів ч. 5 ст. 396 КК у частині підписання скарги особою, яка її подала.
Перший заступник прокурора прокуратури області на виконання вимог указаної ухвали судді подав змінену апеляційну скаргу, в якій наголосив на тому, що первісну апеляційну скаргу склав та підписав саме прокурор, який брав участь у суді першої інстанції, а направлено її було поштою до суду працівниками відділу прокуратури під час перебування останнього у відпустці.
Суддя апеляційного суду повернув апеляційні скарги, оскільки прокурор, який брав участь у суді першої інстанції, не усунув недоліки апеляційної скарги та не підтвердив свої повноваження на її подання, а апеляційну скаргу заступника прокурора прокуратури області подано після закінчення строку на апеляційне оскарження вироку, при цьому питання про поновлення пропущеного строку не порушено.
На обґрунтування такого рішення суддя апеляційного суду зазначив, що положення ч. 4 ст. 36 КПК не передбачають надання першому заступнику керівника обласної прокуратури права на усунення недоліків апеляційної скарги прокурора прокуратури того ж рівня.
У касаційній скарзі перший заступник прокурора області зазначав, що він як визначений процесуальним законом прокурор вищого рівня мав право на усунення недоліків апеляційної скарги прокурора, який брав участь у провадженні в суді першої інстанції, котрий перебував на той час у відпустці та не міг особисто виконати свої процесуальні обов`язки.
Верховний Суд вказав, що ухвала судді апеляційного суду про повернення апеляційних скарг не відповідає вимогам КПК.
За загальним правилом, визначеним у ст. 403 КПК, право змінити та/або доповнити апеляційну скаргу має особа, яка її подала. Проте, з метою недопущенням випадків переривання здійснення прокуратурою функції підтримання публічного обвинувачення в суді, зокрема, у разі неможливості виконання з об’єктивних причин своїх повноважень конкретно визначеним у кримінальному провадженні прокурором, вказане правило має винятки.
Так, згідно з ч. 4 ст. 36 КПК Генеральний прокурор, керівник регіональної прокуратури, їх перші заступники та заступники мають право доповнити, змінити або відмовитися від апеляційної скарги, внесеної ними, керівниками, першими заступниками чи заступниками керівників або прокурорами прокуратур нижчого рівня.
Встановивши невідповідність змісту апеляційної скарги вимогам ст. 396 КПК, суддя апеляційного суду залишив апеляційну скаргу без руху, надавши прокурору строк на усунення недоліків. Протягом встановленого строку на виконання ухвали зі зміненою апеляційною скаргою звернувся перший заступник прокурора прокуратури області, який за посадою є прокурором вищого рівня та з огляду на приписи ст. 393, ч. 4 ст. 36 КПК має право усунути недоліки апеляційної скарги прокурора, який брав участь у суді першої інстанції.
Підготував Леонід Лазебний
