Мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) не є різновидом державних соціальних гарантій | LexInform: Правові та юридичні новини, юридична практика, коментарі
Connect with us

В Україні

Мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) не є різновидом державних соціальних гарантій

Дата публікації:

Конституційний Суд України оприлюднив Рішення № 2-р/2021, яким у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України визнав конституційними приписи ч. 6 ст. 6 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 р. № 108/95-ВР (далі – Закон) у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 р. № 1774-VIII (далі – Закон № 1774), ч. 6 ст. 96 Кодексу законів про працю України в редакції Закону № 1774 (про мінімальний посадовий оклад (тарифну ставку)).

Читайте також: Президент розпускає Конституційний Суд

LEX.ЮРИСТ

Сучасна онлайн-платформа для юриста.
Оновлення щоденно.

ДОКЛАДНІШЕ

Так, відповідно до ч. 6 ст. 6 Закону в редакції Закону № 1774 та ч. 6 ст. 96 Кодексу в редакції Закону № 1774 «мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року».

Автори клопотання, зокрема стверджували, що прожитковий мінімум не може використовуватися для встановлення мінімального посадового окладу (тарифної ставки), оскільки він є лише соціальною гарантією того, що мінімальна заробітна плата не буде встановлена нижче рівня величини, достатньої «… для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров’я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості».

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Народні депутати України наголошували, що після набрання чинності Законом № 1774 в оспорених нормах Закону та Кодексу для встановлення розміру мінімального посадового окладу (тарифної ставки) застосовано величину, яка у грошовому виразі є меншою, ніж та, що використовувалася для обчислення посадових окладів до внесення відповідних змін.

Читайте також: Зарплати суддів обмежувати не можна – вирішив Конституційний Суд

Аналізуючи оспорені приписи Закону в редакції Закону № 1774 та Кодексу в редакції Закону № 1774 у посутньому зв’язку з нормами інших актів права, що регулюють відносини з оплати праці та соціального захисту, Конституційний Суд України дійшов висновку, що «заробітна плата, не нижча від визначеної законом (мінімальна заробітна плата)», «прожитковий мінімум» та «мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка)» не є тотожними явищами, а повноваження визначати або встановлювати їх грошовий розмір мають різні органи державної влади – Верховна Рада України і Кабінет Міністрів України.

Конституційний Суд вказав, що мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) не є різновидом державних соціальних гарантій і функційно застосовується під час формування тарифної системи оплати праці та є основою для диференціації розмірів заробітної плати. Водночас розмір мінімальної заробітної плати і розмір мінімального посадового окладу (тарифної ставки) не можуть бути нижчими від розміру прожиткового мінімуму. Зазначена відмінність суті мінімальної заробітної плати (мінімального розміру заробітної плати) та мінімального посадового окладу (тарифної ставки) дає Конституційному Суду України підстави для висновку про неоднаковість їхнього функційного призначення.

При визначенні розміру мінімальної заробітної плати та встановленні розміру мінімального посадового окладу (тарифної ставки) повноважні органи державної влади мають зважати на те, що їх розміри мають забезпечувати особисті потреби не лише кожного, хто працює, а й членів його сім’ї, якщо останні не здатні або не в змозі забезпечити своєю працею чи іншим чином задоволення цих потреб самостійно.

Читайте також: Кримінальну відповідальність за корупційне правопорушення судді Конституційний Суд визнав надмірною

Таким чином, навіть у разі встановлення Кабінетом Міністрів України мінімального посадового окладу (тарифної ставки) у розмірі, меншому за розмір мінімальної заробітної плати, застосування норм чинного законодавства в їх сукупності гарантує дотримання вимог ч. 4 ст. 43 Конституції України.

Мінімальним розміром виплат, що їх має отримувати кожен як основне джерело існування для гарантування реалізації конституційного права на достатній життєвий рівень, є прожитковий мінімум, розмір якого з урахуванням його суті та призначення визначає Верховна Рада України у відповідному законі.

З метою виконання приписів Конституції та законів України Кабінет Міністрів України на підставі оспорених норм Закону в редакції Закону № 1774 та Кодексу в редакції Закону № 1774 зобов’язаний встановлювати такий розмір мінімального посадового окладу (тарифної ставки), щоб його використання у тарифній системі оплати праці не лише забезпечило достатній життєвий рівень для того, хто працює, а й заохочувало працівника до покращення умов життя для себе і своєї сім’ї.

Нагадаємо, Конституційний Суд хочуть перенести до Харкова.

В Україні

Проблеми судово-експертної діяльності збирає Мін’юст

Опубліковано

on

От

Директорат правосуддя та кримінальної юстиції Міністерства юстиції України проводить анкетування заінтересованих осіб у сфері правового регулювання судово-експертної діяльності.

Анонімна онлайн-анкета доступна за посиланням.

LEX.ЮРИСТ

Сучасна онлайн-платформа для юриста.
Оновлення щоденно.

ДОКЛАДНІШЕ

Читайте також: Експерти з кримінальної юстиції обговорили перспективи вирішення кримінальних справ у мирний спосіб

Читати далі

В Україні

Документи про штрафи надсилатимуть в е-формі поки тільки при автофіксації порушень ПДР

Опубліковано

on

От

Міністерство юстиції та Державна виконавча служба разом із патрульною поліцією, Міністерством внутрішніх справ розпочали електронну взаємодію – тепер для примусового виконання надсилатимуться виконавчі документи, видані в електронній формі (наразі це стосується правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих автоматично).

Читайте також: Порушення, скоєні власниками авто на іноземній реєстрації, вже реєструє система автофіксації порушень ПДР

LEX.ЮРИСТ

Сучасна онлайн-платформа для юриста.
Оновлення щоденно.

ДОКЛАДНІШЕ

«Ми першими об’єднали автоматизовані та інформаційні системи фіксації порушень ПДР, сплати штрафів онлайн за допомогою мобільного застосунку «ДІЯ», направлення до органів ДВС електронного виконавчого документу (постанови) на базі системи АСВП (Автоматизованої системи виконавчого провадження). При цьому важливо, що виконавчі документи в електронній формі мають відповідати усім вимогам Закону «Про виконавче провадження» та на нього має бути накладений електронний підпис», – пояснив заступник Міністра юстиції з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Сергій Орлов.

Нагадаємо, постанови про адмінвідповідальність, по яких сплачено штрафи, надсилатимуть на запит.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram
Читати далі

В Україні

Моніторинг безбар’єрності низки будівель і приміщень розпочнеться у 2021 р.

Опубліковано

on

От

Міністерство розвитку громад та територій інформує, що вперше у 2021 р. в Україні розпочнеться моніторинг безбар’єрності низки будівель і приміщень.

«Мінрегіон спільно з громадськими організаціями визначили типи об’єктів, що підлягають моніторингу та оцінці ступеня безбар’єрності у 2021 році. Міністерство вже надіслало обласним держадміністраціям та КМДА відповідний лист. Регіони мають провести належну перевірку будівель та приміщень за процедурами, визначеними Порядком проведення моніторингу та оцінки ступеня безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг для маломобільних груп населення та надати до 31 жовтня інформацію Мінрегіону. За результатами цих перевірок Міністерство сформує рейтинг безбар’єрності обласних та Київської та Севастопольської міських держадміністрацій», – повідомила заступник Міністра розвитку громад та територій Наталія Козловська.

LEX.ЮРИСТ

Сучасна онлайн-платформа для юриста.
Оновлення щоденно.

ДОКЛАДНІШЕ

Читайте також: Держфінансування у 2021 р. отримають виключно проекти безбар’єрного будівництва

Так, в усіх регіонах планується провести моніторинг та оцінити доступність:

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram
  • закладів охорони здоров’я;
  • закладів освіти;
  • структурних підрозділів з питань соцзахисту населення;
  • центрів зайнятості;
  • установ пенсійного фонду;
  • споруд цивільного захисту;
  • судів;
  • центрів надання адміністративних послуг;
  • національних закладів/установ;
  • залізничних вокзалів, аеропортів, автовокзалів.

Нагадаємо, впроваджено щорічний моніторинг безбар’єрності.

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2021
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Вже йдете? Перш ніж Ви підете ...

Запрошуємо до нашого каналу Telegram

Не варто пропускати жодної актуальної новини ;)
close-link