Нереформована спецслужба. Чому «слуги» другий рік ухиляються від реформи СБУ? - LexInform: Правові та юридичні новини, юридична практика, коментарі
Connect with us

В Україні

Нереформована спецслужба. Чому «слуги» другий рік ухиляються від реформи СБУ?

Дата публікації:

Віталій ЦОКУР,
адвокат, голова громадської організації
«Осяжний Обрій»

У народі кажуть: один шукає можливості, а інший причини — оце і є простий підхід для розуміння цієї ситуації. Враховуючи важливість реформи як для протидії впливу Кремля, так і для виконання умов інтеграції до НАТО, причини уникнення мали б бути достатньо вагомими й переконливими. Однак…

Як відомо, 28 січня минулого року Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроект про реформу СБУ. Він був кращим за попередній варіант, однак потребував доопрацювань щодо припинення функції слідства, деполітизації служби, посилення парламентського контролю за її роботою, демілітаризації СБУ тощо. Тому підготовка та баталії під час другого читання очікувалися непростими, хоча й не настільки складними, щоб не зробити цього наступної сесії (кінець липня 2021 р.), адже монобільшість і призначення Президентом керівництва СБУ — виключали некерованість цього процесу.

Читайте також: СБУ має бути в «законі», або Дещо про реформу Служби безпеки України та застереження правозахисників

Паралельно з цим невдоволення Зеленським росло, а телевізор робив свою справу: неспроможність на прикладі конституційної кризи, відсутність посадок перед другою весною, продовження війни на сході країни, злив операції спецслужб, відсутність реформи судів, неефективність правоохоронних органів тощо. Кількість викликів потребувала від влади результатів, основою серед яких могла б бути реформа СБУ. Бо це і рух до НАТО, і підвищення рівня безпеки в перспективі, й позитивне сприйняття суспільством. Проте Володимир Зеленський, схоже, вирішив використати нереформоване СБУ в своїх цілях. Ба більше, схоже сторонам було що запропонувати одна одній.

(Без)дія № 1 й арешт Медведчука

У кінці березня 2021 р. «Слуги» повідомили, що друге читання вказаного законопроекту в Раді заплановано на травень після свят. Цілком адекватно з огляду на ймовірність затягування процесу через велику кількість поправок — 2 414, якщо розглядати не за спрощеною процедурою. Адже в запасі мало бути п’ять пленарних тижнів до закінчення сесії в липні.

Та 11 травня інформаційний простір вибухає новиною, що СБУ повідомило підозру Медведчуку в державній зраді. Баканов разом із Венедіктовою провели прес-конференцію та оприлюднили частину розмов фігурантів справи. Печерський суд тоді обрав останньому запобіжний — цілодобовий домашній арешт.

Читайте також: Спецслужба без меж і контролю, або Що не так із законопроектом про СБУ?

Попри старт притягнення Медведчука до відповідальності 3 лютого шляхом накладення санкцій інформаційна хвиля однаково була потужною. Цим кроком владна Команда змогла приглушити критику в свою адресу, а СБУ продемонструвала користь від здійснення функції слідства. Тому посунення питання на червень не викликало широкої критики. Мовляв, працює ж відомство, почекайте.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

(Без)дія № 2 і боротьба з олігархами

Початок літа, пленарні тижні — треба формувати інформаційну повістку. Другого червня Президент вносить до Верховної Ради як невідкладний «антиолігархічний» законопроект. Паралельно комітет Верховної Ради із нацбезпеки, попри необхідність проведення засідань для підготовки висновку по правках, не поспішав із цим. Шістнадцятого червня на перше засідання вказаного комітету прийшов навіть заступник голови СБУ й керівник управління «К» у супроводі з іншими працівниками служби. Вони різко виступили проти пропонованих змін, зокрема щодо позбавлення функції слідства. Після висловлення сторонами загальних позицій стало зрозуміло, що на Володимирській стали в штики проти позбавлення служби безпеки слідства й атестації. А мовчання Банкової значило лише одне — підтримку.

Після серії засідань комітету щодо інших питань, які могли й почекати, 30 червня вони спромоглися розглянути лише 2 з 2 414 правок — така загальна невимушеність скидалася на зрежисований без жодного ентузіазму фарс.

(Без)дія № 3 — не встигаємо бо кінець сесії

Залишалося шість сесійних днів протягом липня. Разом з іншими законопроектами, встигнути можна було б лише за умови розгляду закону за скороченою процедурою. Однак очікування вояжу Зеленського до Вашингтона й доцільність продемонструвати партнерам наміри посилення власного сектору безпеки, дозволяли припускати такий розвиток.

Восьмого липня, після кількох днів обговорень, комітет нацбезпеки таки рекомендував Верховній Раді редакцію законопроекту з поправками до прийняття. Зроблено це було на швидкоруч і вибірково, за відсутності деяких авторів значної кількості поправок. Попри це залишалося лише одне пленарне засідання до завершення сесії — безнадійно, оскільки законопроект має надаватися депутатам за 10 днів до розгляду в сесійній залі.

Як бачимо, Комітету насправді багато часу не потрібно було, аби затягнути розгляд, підібравши вдалий момент, і привернути до ситуації менше уваги. Схоже кінцевою метою було згаяти цілу сесію. Обурення громадськості й нерозуміння партнерів змушували В. Зеленського відреагувати. Тому вже наступного тижня Президент, немов суддівським молотком, поставив проміжну крапку в цій історії по завершенню політичного сезону. Здійснив кадрові перестановки в СБУ, зазначивши про потребу бути готовими до незворотних трансформацій відомства й відзначивши потребу боротьби з контрабандою (хоча це питання не СБУ).

(Без)дія № 4 — репутація Президента важливіша

Здавалося, що восени цей вилучений законопроект таки приймуть. Адже постійно затягувати ситуацію неможливо, до того ж, влада це задекларувала в Річній програмі Україна — НАТО на 2021 та спільній заяві Зеленського з Байденом у Вашингтоні, навіть анонсували (представники фракції) про початок реформи з 1 січня цього року. Ба більше, частина слідства вже мала відійти з 2022-го, тому потрібно було узгодити з бюджетом. Чергова обіцянка — приймуть у другому читанні до кінця місяця.

Й справді 18 жовтня законопроект був готовий для надсилання депутатам і винесення на загальний розгляд депутатів. Однак пішли повідомленням про диверсії й блокування процесу з боку СБУ. Паралельно з цим набирала нової сили історія щодо можливого зриву Офісом Президента спецоперації із затримання бойовиків ПВК «Вагнер». Адже 16 листопада очікувалося оприлюднення розслідування Bellingcat. Інформаційна повістка вже була визначена. Тому днем раніше, у понеділок 15 листопада, «слуги» на випередження повідомили проміжні результати ТСК по Вагнергейту, фактично у захист Офісу Президента.

Однак в контексті цієї статті важливішою обставиною є повторювання СБУ риторики Офісу Президента по Вагнергейту, яка починалася з того, що жодної спецоперації «Авеню» не було. Попри участь відомства в спецоперації й обізнаність щодо того, чому вона не відбулася.

Мозаїка вказаних обставин на фоні повторної спроби винесення законопроекту в зал Ради в середині листопада, знову ж таки за відсутності публічної позиції Президента щодо підтримки вказує на одне — «порозумілися». Адже історія з Вагнергейтом, можливо, найбільший політичний й управлінський провал нинішнього Президента, а обраний спосіб захисту — спростування відповідальності, потребує підтримки хоча б одного з відомств, що реалізовували операцію «Авеню». Тому після заяв екс-очільника ГУР МО, варіантів тут не лишилося. Натомість це стало однією з причин лояльності до Володимирської з боку Банкової.

(Без)дія № 5 — ризик війни з РФ

Залишалося два тижні пленарних засідань до кінця року в грудні. Ставлення до реформи вже було очевидним. Тому поява новини про стягування РФ армії до нашого кордону взагалі поставила крапку в цій темі. Паралельно з’являлися повідомлення про повільний збір підписів для розгляду законопроекту за спрощеною процедурою з подальшим їх відкликанням деякими депутатам і тінь СБУ за цим.

Відтак «оголилася» тактика владної команди щодо подвійного використання спроби провести законопроект за скороченою процедурою, яку можна використати і як проміжну мету, і як перешкоду. Адже обґрунтування можливості прийняття законопроекту у другому читанні виключно за спецпроцедурою породжує аргумент щодо потреби підібрати сприятливий час, який можна штучно відтягувати.

Як підсумок

Ретроспективно сумнівів не лишається — нереформована СБУ корисніша для Президента, адже її руками можна готувати матеріали для накладення санкцій та здійснювати кримінальні переслідування політичних опонентів. Безумовно, вжиття заходів проти осіб, які порушують національні інтереси і державну безпеку — необхідно робити. Але це прямі обов’язки СБУ, які вони мають виконувати без обмінів на збереження функції слідства, непроведення повноцінної атестації та інших бонусів. Схоже команда Президента вирішила зіграти в домовленість з верхівкою СБУ. Адже рядові працівники та середня ланка, які складають більшість, не проти нормальних офіційних заробітних плат, кар’єрних можливостей та демілітаризації служби. Ба більше, це підтверджує бачення, що нинішня конфігурація відомств у правоохоронному і безпековому секторах влаштовує Банкову.

Таким чином, складається враження, що владна команда насправді не має наміру позбавляти СБУ слідства, адже так вони мають куди більше користі для себе.

Зрештою, ніхто й не вимагає позбавити відомство слідства вже завтра, головне зробити це за нинішньої влади, яка має нести відповідальність за увесь процес. Однак зрозуміло, що це впливатиме на мотивацію керівного складу СБУ та інтенсивність роботи служби. Взагалі ці історії Зеленського і спецслужб підводять до думки, що в Президента склалося негативне ставлення до них. Адже робота спецслужб невидима, але подекуди неочікувана й гостро результативна. При тому нерідко вона навіть не опосередковується прокурорським наглядом, який часто допомагає Банковій «тримати руку на пульсі». Ба більше, діяльність спецслужб слабо корелюється з планами миритися з державою-агресором чи бути пасивним, безвідповідальним учасником міжнародних відносин.

Тому не варто виключати, що команда Президента може взагалі спробувати уникнути цієї реформи, а Зеленський так і залишиться зі своїми страхами до спецслужб, апелюючи, натомість, що вони перші, хто так далеко зайшов у цьому питанні за 30 років. Що, однак, буде маніпуляцією, адже жоден Президент не обіцяв реформи СБУ, маючи монобільшість, чіткий суспільний запит й активну підтримку міжнародних партнерів. Тільки от це буде втрата набагато більшої можливості, ніж у випадку зі зривом операції по вагнерівцям. А потенційний наслідок — значна перешкода інтеграції України до НАТО — «розкіш», яку сьогодні ми собі дозволити не можемо.

Джерело: Юридичний вісник України

В Україні

Про роботу учасників проєкту «Волонтер БПД» в умовах воєнного часу

Опубліковано

on

От

В умовах воєнного стану волонтерська діяльність набуває особливого значення. Десятки тисяч людей в Україні стали волонтерами та роблять те, що потрібно саме зараз — сортують гуманітарку, допомагають тим, хто залишився без житла, їжі та ліків. Не залишаються осторонь від подій у державі і волонтери системи безоплатної правової допомоги.

Проєкт «Волонтер БПД» був запущений за рік до війни — на початку 2021 року. Його метою було залучити людей до співпраці з центрами надання БВПД: допомагати у правопросвітницькій роботі, налагоджувати взаємодію центрів з надання БВПД з партнерськими організаціями, розміщувати інформацію, здійснювати перенаправлення, комунікувати з об’єднаними територіальними громадами, органами місцевого самоврядування тощо.

Зараз ці волонтери разом з фахівцями регіональних, місцевих центрів з надання БВПД в усіх куточках України також працюють, щоб наблизити нашу перемогу.

«До війни з системою БПД співпрацювали понад 350 волонтерів. Війна внесла свої корективи у волонтерський рух системи БПД. Дехто став допомагати Збройним Силам України, дехто — вимушеним переселенцям, дехто пішов у територіальну оборону… Ми дуже вдячні людям, які у цей складний час залишаються разом з системою БПД», — говорить в.о. начальника управління правопросвітництва та вивчення правових потреб громадян Координаційного центру з надання правової допомоги Дар’я Шинкаренко.

Львівщина: вимушений переїзд та досвід волонтерства

Тетяна виїхала з Харкова у Львів у середині березня і вирішила стати волонтеркою, щоб хоч якось допомагати людям. До повномасштабного вторгнення росії вона працювала помічницею адвоката, тож з тонкощами юриспруденції була знайома. Вона знала про систему безоплатної правової допомоги, ще коли жила у Харкові, тож вирішила знайти центр з надання БВПД у Львові.

«В чому я сильна? В правових консультаціях. Де я можу охопити велику кількість людей? Там, куди вони підуть, коли їм потрібна юридична допомога. Підуть, скоріш за все, в центр безоплатної правової допомоги. Тож потрібно дізнатись, чи потрібні їм волонтери. Так я і стала волонтеркою БПД», — ділиться Тетяна Лузгарева.

Консультування громадян, відповіді на дзвінки та допомога юристам системи БПД — це далеко не весь перелік того, що робить Тетяна. Та розповідає, що для неї ця робота трохи стресова, адже запити дуже різні, а часто і складні. Але що складніша ситуація, то більше бажання розібратись в ній самій та допомогти людині.

«Нещодавно в місцевий центр зверталась 80-річна жінка. На жаль, вона не мала права на безоплатну вторинну правову допомогу. У неї була проблема з документами, на одному з них було вказано не таке прізвище, як в паспорті. Тому потрібно було звертатися до суду, щоб вирішити це питання. Я на волонтерських засадах вирішила їй допомогти. Допомогла зібрати необхідні документи, подати позов до суду через окреме провадження. І от вона прийшла в місцевий центр, щоб подякувати. Мене, на жаль, в той момент там не було, але коли мені розповіли — то я відчула, що все-таки я тут недарма», — розповідає волонтерка.

Тетяні подобається бути волонтеркою БПД, для неї це новий, цікавий та корисний досвід, але хоче якнайшвидше повернутись в рідний дім. Вона планує продовжити свою волонтерську діяльність в системі БПД вже на Харківщині.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Рівненщина: інформаційні буклети в гуманітарних наборах

Волонтерка, яка співпрацює з Сарненським місцевим центром з надання БВПД, Юлія Мулявко займається волонтерством і поза системою БПД. Вона вигадала оригінальний спосіб розповсюдження друкованої продукції серед переселенців. Зокрема, у кожен продуктовий пакунок, призначений для допомоги переселенцям, вона вкладає буклети та інформаційні матеріали із контактами Сарненського МЦ.

Ще одна волонтерка цього місцевого центру Руслана Третяк працює директоркою комунальної установи «Центр професійного розвитку педагогічних працівників». Вона долучається до онлайн-уроків місцевих шкіл та розповідає учням про те, як можна отримати безоплатну правову допомогу.

Волонтери Рівненського місцевого центру на початку повномасштабного вторгнення рф були залучені до участі у круглому столі «Від міфів до реальності», спрямованого на інформування жителів громади про способи та засоби запобігання та протидії проявам домашнього насильства.

Також у травні за участю волонтерського штабу був проведений семінар для громадян, які у зв’язку з військовою агресією російської федерації були змушені залишити свої домівки та тимчасово проживають на території Острозької територіальної громади.

А от волонтерка БПД Іванна Голуб, яка співпрацює з Регіональним центром з надання БВПД у Рівненській області, організувала практичний семінар «Самодопомога та взаємодопомога для збереження здоров’я у воєнний час. Психологічні аспекти» для працівників центру. Фахівці центру в перші дні війни, як і більшість українців, перебували в стані шоку, не розуміли, що чекає на країну завтра. Вийти з цього стану допоміг семінар.

«Я безмежно пишаюсь нашими волонтерами. Пул волонтерів БПД Рівненщини об’єднав адвокатів, психологів, науковців, студентів, працівників різних установ та організацій, громадських активістів та ін. Це напрочуд активні люди. Вони не лише допомагають фахівцям БПД в правопросвітницькій роботі, а й самі постійно виходять до нас з своїми ініціативами. Як, до прикладу, адвокатка та практична психологиня Іванна Голуб», — говорить директор Регіонального центру з надання БВПД у Рівненській області Василь Овдіюк.

Харківщина: обмін досвідом з майбутніми юристами

За ініціативи Харківського місцевого центру з надання БВПД та волонтера системи БПД, доцента Харківського національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського Артема Голубова проведено низку заходів для студентів. Молоді розповіли про те, як знайти найближчий центр БПД, як отримати консультацію у єдиному контактному центрі БПД за номером 0 800 213 103, а також як отримати безоплатну правову допомогу в умовах воєнного стану.

Неабияку зацікавленість у студентів викликала інформація заступниці директора Харківського місцевого центру з надання БВПД Лілії Йолкіної, яка на численних прикладах з практики роботи місцевих центрів та «гарячої лінії» системи БПД, до якої фахівчиня зараз доєдналася, розповіла про особливості роботи з клієнтами саме в системі безоплатної правової допомоги. Учасники заходу дізналися, яка робота ведеться під час надання правової допомоги, особливості її організації. Досвідчені юристи поділилися лайфхаками успішної комунікації з клієнтами. Захід відбувся задля набуття майбутніми юристами практичних вмінь і навичок здійснення юридичної діяльності.

«Клієнтоорієнтований підхід — основний принцип у підході до роботи юристів системи БПД, адже першоосновою нашої діяльності є повага до людини та прагнення створити умови, за яких люди мають рівний доступ до права й правосуддя, незалежно від матеріальних статків чи ступеня соціальної вразливості. Ми сповідуємо рівне ставлення до всіх та допомагаємо їм вирішувати життєві проблеми у правовий спосіб. А зараз, у такий складний для країни час, громадяни потребують не лише правової допомоги, а й простого доброго слова, тому ми намагаємося надати не лише правову допомогу, а й підтримку», — констатує Лілія Йолкіна.

Полтавщина: робота зі школярами та проходження виробничої практики

Волонтерка Діана Дворовенко, яка співпрацює з Машівським бюро правової допомоги, стала ініціаторкою онлайн-просвітницьких заходів для учнів Машівського ліцею. Фахівець бюро правової допомоги розповідає школярам про те, як захистити себе в інформаційному просторі під час війни, особливості юридичної відповідальності неповнолітніх, нюанси професії юриста.

«Така робота з молодим поколінням в умовах воєнного стану є необхідною не лише для підвищення рівня їх правової обізнаності. Це також можливість спілкуватися з дітьми, їх підтримка. Проведення інтерактивних занять дозволяє дітям проявити творчу уяву та дещо відволіктися від суворих реалій», — переконана Діана Дворовенко.

Волонтери БПД Полтавщини стежать за актуальними правовими питаннями сьогодення, щоб донести потрібну правову інформацію до різних цільових аудиторій. Так, за сприяння волонтерки системи БПД Юлії Колісніченко для відвідувачів служби у справах дітей виконавчого комітету Козельщинської селищної ради фахівчині бюро правової допомоги Аліна Юрченко та Ілона Свистун провели семінар «Протидія сексуальному та гендерному насильству в умовах конфлікту в Україні». Адже в умовах війни такі злочини є поширеними, і ця тема потребує широкого висвітлення, щоб суспільство знало, як на них реагувати та що робити, щоб отримати шанс притягнути до відповідальності винних.

Волонтери системи БПД використовують волонтерство для набуття практичного досвіду. Так, студентки-волонтерки юридичного відділення Фахового коледжу управління, економіки і права Полтавського державного аграрного університету Жанна Лазірська та Тетяна Козина проходять виробничу практику у Полтавському місцевому центрі з надання БВПД.

«Волонтерство — це можливість не лише отримати море позитивних емоцій, нові знайомства і цікаві завдання. Це ще щоденна копітка діяльність, мета якої допомагати людям. І для нас це головне — приносити користь людям», — відзначає Жанна Лазірська.

Волонтерська діяльність в умовах воєнного стану — це взаємовигідна діяльність для двох сторін. Адже волонтери намагаються робити добрі справи для людей, які потребують допомоги та опинилися у скрутному становищі. Волонтерський рух дозволяє волонтерові реалізувати потребу в спілкуванні, знайти нові зв’язки, відчути свою корисність. Це надає впевненості в собі і в тому, що ми як країна та як суспільство, зможемо все.

«Волонтерство — це можливість займатися цікавою справою і отримувати досвід, це можливість реалізуватися. І найголовніше —  бути багатим. Адже багатий не той, хто має багато грошей, а той, хто може чимось поділитися», — переконана начальниця відділу комунікацій та правопросвітництва Регіонального центру з надання БВПД у Полтавській області Юлія Козаченко.

Читати далі

В Україні

Тимчасові режимні обмеження у прикордонних районах трьох областей

Опубліковано

on

От

У межах прикордонних районів Київської, Житомирської та Рівненської областей запроваджено додаткові тимчасові режимні обмеження, а саме заборонено:

1) пересування осіб та транспортних засобів, проведення всіх видів робіт з 22.00 вечора до 05.00 ранку;

2) перебування осіб у лісових масивах;

3) перевезення зброї та будь-яких засобів активної оборони без відповідних дозволів;

Читайте також: Воєнний стан і загальну мобілізацію продовжено на 90 діб

4) фото-, відеознімання доріг, об’єктів інфраструктури, розташування чи переміщення військових підрозділів;

5) використання будь-яких літальних апаратів та випуск плавзасобів на річках;

6) носіння військової форми одягу;

7) проведення різного роду відпочинку, плавання, полювання тощо.

Обмеження діятимуть до закінчення воєнного стану та не поширюються на представників військових формувань.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram
Читати далі

В Україні

Терористична війна — це поєднання агресії, геноциду та насильства над мирним населенням

Опубліковано

on

От

Сьогодні ніхто не стане заперечувати того факту, що російське вторгнення — це терористична війна, і аж ніяк не спецоперація чи міждержавний конфлікт, як це стверджує російська пропаганда. Це мають зрозуміти в усьому світі, як це розуміють парламентарі Литовської Республіки, які одностайно ухвалили резолюцію, яка визнає російське вторгнення в Україну геноцидом, а саму росію — державою, яка підтримує тероризм. Далі Сейм Латвії слідом за парламентом Естонії також визнав війну Росії проти України геноцидом, про що повідомляється на сайті цієї республіки.

Читайте також: Нормативно-правові акти окупаційної влади є недійсними

На сьогодні багато держав вже визнали факти поєднання агресії, геноциду та масового насильства в Україні з боку російської воєнщини. Влада росії намагається виправдатися за геноцид українців, називаючи війну «запобіжною відсіччю агресії» або «вимушеним превентивним заходом». То яка ця війна? Так, вона агресивна, віроломна, безпричинна… Але соціально-психологічні ознаки не розкривають її основного юридичного змісту. Адже це — терористична дія (ст. 258 КК України), що поєднана з геноцидом (ст. 442), агресивним характером війни (ст. 437), помноженим на насильство над мирним населенням (ст. 433). Можливо, всі разом узяті ознаки цих злочинів охоплять це поняття в юридичному сенсі. Влада швидко переступила психологічний бар’єр, включивши одразу воєнний стан та кваліфікувала «спецоперацію» як війну й зорганізувала протистояння агресії рф, що намагається за визначенням «демілітаризації та денацифікації» влаштувати табірний геноцид українського народу. Так звані «ЛНР» та «ДНР», їхні організовані збройні формування, також втягнуті в бойові дії. Відмінностей агресивної та терористичної війни в умовах російського вторгнення є чимало. Їх можна порівняти як «дорогу життя» і «дорогу смерті». Перша йшла до холодного Ленінграда під час війни з фашизмом, друга — до нашого розбомбленого Маріуполя у війні з рашизмом. Скільки надій, мрій та бажань їх наповнювали та ще наповнюватимуть. Тільки от до Ленінграда можна було проїхати, довезти людей, боєприпаси, їжу, а до Маріуполя пробитися неможливо. Місто в оточенні рашистів. Жорстокість фашистів увійшла в історію, жорстокість рашистів її повторює. Безумовно, Україна ніколи не пробачить окупантам їхні злочини. Тому замість спогадів про «дорогу життя» нам завжди буде боліти «дорога смерті», що йде до героїчного міста, названого на честь Марії. А численні факти масового насильства, фільтраційні табори, знищення житла та відбирання майна без будь-яких приводів у мирного населення стали додатковим доказом тероризму, тотального залякування людей. Терористична війна й агресивна війна мають багато спільного, зокрема, у воєнній брутальності подій. Хоча перша є предметом міжнародного кримінального права, а друга скоріше відноситься до предмету національного кримінального права.

Загалом війна, яка відбувається на нашій землі, є продовженням зовнішньої агресивної політики кремля, а не окремо взяті терористичні акти чи войовничі дії. І те, що російські військові формування підтримують окремі громадяни України, не змінює її міжнародного статусу, а міжнародні правові акти, ратифіковані Україною, приміром, Женевські конвенції від 12 серпня 1949 року, допускають визнання воєнного характеру будь-якого конфлікту, навіть якщо стан війни не визнаний однією зі сторін. росія, як відомо, не визнає того, що вона веде війну, бо це їм наразі невигідно. Але це війна, терористична війна, навіть попри те, що агресор офіційно її не оголошував.

Важливо розуміти, що юридичне підтвердження факту не створює самого факту, а лише його засвідчує. В Резолюції «Про агресію» Генеральної Асамблеї ООН відповідно до пунктів «а», «g» її третьої статті агресивними, незалежно від оголошення війни, кваліфікуються такі дії: будь-яка анексія території іншої держави із застосуванням сили; заслання державою або від імені держави озброєних банд, груп і регулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави або значна участь держави в таких діях. Переважна більшість громадян це бачить і розуміє. Але всіх нас і міжнародне товариство російське керівництво переконує не вірити своїм очам. Добре те, що введення воєнного стану створило необхідні правові умови, зокрема для надання військовому командуванню цивільних повноважень; наявності юридичних підстав для визнання причин та вимушеності переселення цивільного населення в інші регіони; допомогло утворити військові комендатури та сили територіальної оборони. Перелом у цій війні вже наступив, незважаючи на надзвичайну агресивність та терористичний характер дій рф. І це зобов’язує нас перемогти ворога, аби назавжди позбавитися його погроз та викликів.

Віктор КОВАЛЬСЬКИЙ

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2022
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.