Connect with us

В Україні

Строк подання пропозицій до персонального складу ВККС може бути продовжено

Вища рада правосуддя внесла зміни до «Положення про проведення конкурсу на зайняття посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України».

Так, відповідно до ухвалених змін, п. 3.7 Положення доповнено новим абзацом, яким визначено, що:

у разі якщо суб’єктами формування складу конкурсної комісії не надіслані пропозиції щодо персонального складу конкурсної комісії у строк, визначений абзацом першим цього пункту (не пізніше ніж 20 днів із дня оприлюднення на веб-сайті ВРП оголошення про початок конкурсу), Вища рада правосуддя може ухвалити рішення про продовження строку для надсилання суб’єктами формування складу конкурсної комісії пропозицій щодо персонального складу конкурсної комісії та строку подання кандидатами документів на підтвердження відповідності вимогам законодавства і цього Положення.

В Україні

Особливості функціонування дитсадків під час карантину в Києві

Галина ОЛІЙНИК, старший юрисконсульт, спеціально для ЮВУ

Як відомо, Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про перехід до другого етапу послаблення карантину з 22 травня 2020 року. Пов’язано це з тим, що в Україні почалося певне зниження динаміки захворюваності на коронавірус, про що заявив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Відповідно до рішення уряду з 22 травня в тих регіонах, де епідеміологічні показники відповідають встановленим МОЗ критеріям щодо нових випадків захворювання на коронавірусну хворобу (не більше 12 на 100 тисяч населення), кількості тестувань (не менше 12 осіб на 100 тисяч населення) та наповненості ліжкомісць (не більше 50%) у лікарнях, відновлюється робота громадського транспорту. З 25 травня запрацював метрополітен, а також відновлюється робота дитячих садків.

Так було заявлено в уряді. Й усі засоби масової інформації підхопили новину про відкриття дитсадочків саме з 25 травня, при тому, як правило, поверхово висвітлюючи умови, за яких вони можуть відновити свою роботу. Насамперед, необхідно зазначити, що карантин продовжили до 22 червня, а на цей час ввели, так званий, адаптивний його варіант. Адаптивний карантин дає змогу регіональним комісіям ТЕБ і НС посилювати протиепідемічні обмеження в разі виявлення спалахів захворювання, або послаблювати їх, якщо це не суперечить встановленим обмеженням на загальнонаціональному рівні. Тобто проаналізувавши зазначену інформацію, можна дійти висновку, що в кожному окремому регіоні точна дата залежатиме від епідеміологічної ситуації в ньому і саме про це зазначила виконувач обов’язків міністра освіти і науки Любомира Мандзій.

У даній статті розкриємо особливості функціонування садочків під час карантину на прикладі Києва. Станом на 25 травня в місті не було затвердженої дати відкриття дитячих закладів для прийому малечі. Перед тим, як дозволити їм приймати дітей, кожен дитсадок має виконати певний перелік вимог, який затверджений у регламенті відновлення освітнього процесу в закладах освіти міста Києва та режиму їх роботи після зняття карантинних обмежень. Рекомендації підготовлені департаментом освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Перший етап — рішення КМУ про завершення обмежень. Цей крок уже виконаний по Україні, оскільки є рішення КМУ про послаблення протиепідеміологічних заходів, у тому числі й дозвіл на відкриття дитсадків.

Другий етап — має бути рішення місцевої влади шляхом прийняття нормативних документів щодо відновлення освітнього процесу в приміщеннях закладів освіти.

Третій етап — наради районних управлінь освіти з керівниками закладів освіти щодо підготовки приміщень та їх роботи згідно з регламентом.

Четвертий етап — керівник закладу освіти створює комісію в складі: вихователя, який збирає інформацію про стан здоров’я дітей; заступника директора з господарських питань — організовує підготовку приміщень; медичного працівника — збирає інформацію про стан здоров’я працівників. Формує інформацію про групу ризику та узагальнює інформацію про стан здоров’я працівників, учнів.

П’ятий етап – керівник закладу узгоджує дані про стан здоров’я учасників процесу з моніторинговою групою, погоджує з райуправлінням освіти, департаментом освіти і науки КМДА та ГУ Держпродспоживслужби в Києві дані про готовність приміщень закладу та учасників освітнього процесу до відкриття дитсадка.

Шостий етап — заключний — районне управління освіти дає дозвіл на відновлення освітнього процесу в приміщенні закладу освіти з урахуванням погодження з департаментом освіти і науки міста та Держспоживслужби.

Керівник закладу освіти має забезпечити підготовку садочка до повернення освітнього процесу, організувавши повну гігієнічну та санітарну обробку приміщень закладу дезінфікуючими засобами, ігрових, спортивних майданчиків та стадіонів. Також керівник закладу має забезпечити підготовку медичного кабінету та окреме приміщення тимчасової обсервації для осіб з підозрілими симптомами.

Заходи щодо підготовки установ до повернення учасників освітнього процесу

Регламент відновлення освітнього процесу в закладах освіти Києва та режиму їх роботи після зняття карантинних обмежень встановлює наступні правила для роботи дитячих садків.

1. Важливою умовою є унеможливити скупчення учасників освітнього процесу під час входу та виходу з приміщення шляхом використання усіх наявних у приміщенні закладу освіти входів та виходів.

2. Працівники, які в цей час уже вийшли на роботу, проходять обов’язковий щоденний температурний скринінг з обов’язковою фіксацією в спеціальному журналі стану їхнього здоров’я.

3. Стороннім особам обмежується доступ до закладу освіти. У випадку залучення окремих осіб для виконання робіт по забезпеченню життєдіяльності закладу, проводиться їх ретельна перевірка на наявність температури й респіраторних симптомів, після чого надається дозвіл на вхід у будівлю з дотриманням усіх вимог особистого протиепідемічного захисту (маска, рукавиці, дотримання дистанції тощо). Для дотримання цієї умови батьків не будуть пускати в приміщення дитячого садочка. Дітей передавати вихователям необхідно на вулиці. При цьому батьки мають бути в засобах протиепідемічного захисту.

На підставі отриманого від медичної сестри аналізу даних керівник закладу складає та затверджує графік поступового відкриття груп та виходу на роботу працівників.

Обов’язкові умови прийому вихованців до садочка

1. Створення окремого розкладу початку занять та перерв на прийом їжі для кожної групи;

2. Планування мінімізації контактів вихованців між собою після повернення до закладу освіти;

3. Перевірка на наявність підвищеної температури в усіх учасників освітнього процесу перед входом в заклади освіти та групу;

4. Проведення щоденних ранкових п’ятихвилинок здоров’я в кожній групі з обов’язковим вимірюванням температури тіла, загального огляду фізичного стану дитини;

5. Обмеження кількості дітей у групах;

6. Максимально можливе дистанціювання;

7. Заборона м’яких іграшок та килимів з довгим ворсом;

8. Обмеження кількості занять та ігор з фізичним контактом та збільшення кількості прогулянок і занять просто неба;

9. Працівники і діти, з температурою, вищою за 37,2 — не допускаються в заклад.

Прийом дітей до закладів освіти проводиться на підставі позитивних висновків за результатами моніторингу стану здоров’я дитини на закріпленій за віковими групами території з максимальним уникненням контактів з дорослими (батьками) та вихованцями інших груп садочку.

Дії при виявленні в учасників освітнього процесу симптомів хвороби

У разі виявлення первинних симптомів хвороби в учасників освітнього процесу (висока температура, сухий кашель, лихоманка) — максимально ізолювати, забезпечивши індивідуальними захисними засобами (медична маска, рукавички), повідомити керівника, медичну сестру (відповідальну особу), батьків, лікувальну установу, звернутися до лікаря для отримання консультації або подальшого обстеження. У разі виявлення хворого вихованця чи працівника під час освітнього процесу керівник закладу освіти має забезпечити виконання таких заходів, як тимчасове обмеження входу до установи та користування приміщеннями. У день виявлення хворого, включаючи можливих відвідувачів закладу, визначається перелік приміщень, в яких він перебував, та забезпечується обмеження їх використання та пересування по маршруту переміщення хворого.

У разі виявлення декількох хворих, які користувалися приміщеннями на одному поверсі, обмежується весь поверх, де вони знаходилися. Якщо декілька хворих перебували на різних поверхах, керівнику необхідно видати наказ про тимчасове закриття закладу освіти.

Якщо особа з підозрою на вірус, в якої був контакт з хворим, класифікується як пацієнт, вона припиняє відвідувати заклад освіти протягом 2 тижнів, і здійснює дистанційне лікування під наглядом спеціального медичного закладу (амбулаторно вдома або стаціонарно в лікарні). Якщо після відвідування закладу освіти підтверджуються підозри на хворобу (був контакт з хворим), необхідно звернутися в спеціальний медичний центр лікування та, по можливості (задовільне самопочуття), не відвідувати лікувальний заклад, отримуючи консультації лікаря дистанційно. У той же час, особа, відповідальна за встановлення системи екстреної комунікації із закладами охорони здоров’я, інформує такі заклади та батьків дітей, родичів — у разі виявлення дорослого хворого.

Європейський досвід відкриття освітніх закладів

Європейські країни не створили єдиної системи виходу закладів освіти із запровадженого карантину. Тим не менше, з середини травня почалися поступові послаблення карантинних заходів серед європейських країн. Так, наприклад, у більшості регіонів Німеччини поетапно повертаються в класи учні середніх шкіл, спочатку випускники й учні 4 класів. В деяких містах класи поділили наполовину, діти ходять до школи через день, щоб була можливість забезпечити належну відстань між партами. У країні проходять з певними обмеженнями іспити для абітурієнтів. Схожу систему виходу з карантину застосували такі держави, як Бельгія, Данія та Франція. У класах має бути не більше 15 осіб, дотримання правил дезінфекції, соціальної дистанції 1,5 метра та носіння засобів індивідуального захисту. В такому разі в кожної групи класу навчальний тиждень — три дні по 3–4 уроки.

Дитячі садочки приймають до молодших груп до чотирьох дітей, до старших — до десяти, адже забезпечити дотримання дистанції між маленькими дітками — завдання не з простих. До садочків беруть лише тих дітей, чиї батьки мають вийти на роботу. Польська влада прийняття рішення передати право відкривати садочок, віддала на розсуд їхніх керівників. Це рішення вони можуть впровадити лише в разі створення безпечних умов. В Італії вирішили до вересня місяця не відкривати освітні заклади.

Як зазначили в департаменті освіти і науки Києва 24 травня, відкриття дитячих садків планується з 1 червня за умови не погіршення епідеміологічної ситуації. При цьому в КМДА закликали батьків за можливості залишати дітей вдома, щоб уникнути перезавантаження дитсадків на початковому періоді відновлення їх роботи та не створювати загрозу поширення COVID­19.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В Україні

«Туманність андромеди», або Чому реформи в Україні малоефективні?

Кілька днів тому Кабмін вирішив реорганізувати Міністерство енергетики і захисту довкілля на два відомства, як і було раніше — Міненергетики та Міністерство захисту довкілля і природних ресурсів. Аналогічні рішення в сенсі розукрупнення очікуються й щодо Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, Міністерства освіти і науки. У «Слуг народу» це вважається, певне, реформою, такою, як її зрозуміли журналісти УНІАНу: «Купив козу, продав козу…».

А ще, як відомо, не так давно тому було ліквідовано Державну архітектурно-будівельну інспекцію (ДАБІ) та утворено новий центральний орган виконавчої влади — Державну сервісну службу містобудування України, а також утворено два інших центральних органи — Державну інспекцію містобудування України та Державне агентство з технічного регулювання в містобудуванні України.

Як бачимо, уряд піклується про чиновницький люд, створюючи для них все більше робочих місць у складі нових центральних органів виконавчої влади. Й дійсно це було б правильним кроком у справі зміцнення державного управління територіями та галузями, як би не одне «але» — ми цю «стратегію» укрупнення та функціонально-цільового розукрупнення проходили вже не раз. А от із результатом були проблеми…

Раніше відомчі органи утворювалися під егідою загальної стратегії оптимізації управлінської діяльності. Зараз це відбувається хаотично, без будь-яких концептуальних напрацювань, так би мовити, з сьогодні на сьогодні. До того ж, ці плани впроваджують, як правило, виконувачі обов’язків або новоспечені міністри й члени урядової команди. Чого варті пропозиції голови комітету парламенту з питань екологічної політики Олега Бондаренка приєднати «енергетичну частину» Мінекоенрго до Мінвугілля (яке ще не ліквідоване), а Мінзахисту довкілля залишити в міністерстві, що існує. Депутат аргументував свою позицію занадто великими строками для формування Міністерства захисту довкілля — шістьма місяцями. «У нас колосальна криза в енергетиці… І ми не маємо шес ти місяців на створення нового міністерства, тому йдемо таким шляхом», — сказав він.

Сумнівні аргументи, погодьмося. Замість логіки кризового менеджменту за ними криється логіка тимчасового утриманства, що є найбільш дорогим і найменш ефективним шляхом. А от що випливає з такої логіки, дозволю собі поміркувати на цю тему. Скоріше за все, виною всьому є зовнішнє чи олігархічне управління, що мало чим відрізняється одне від одного. Обидва ці шляхи можливі за умови слабкої центральної влади і є наслідком її діяльності. Тож ситуацію треба якнайшвидше міняти за рахунок реального посилення державної влади, її відповідності національним інтересам країни. А що таке сильна державна влада — це влада, яка спирається на свій народ. Не на його прошарки і не на бюрократичний апарат, а саме на народ. Бо за підтримки олігархів або зовнішніх партнерів влада здатна лише посилювати свій ситуативний вплив, але не реальну силу. Як кажуть у юристів, це «влада за довіреністю». А олігархам і зовнішнім світовим гравцям українська державна влада потрібна тільки слабкою. Свідченням цього є продовжувана гра в перетасування держорганів, їх функціональна невизначеність. Відданістю стилю урядування чинної влади можна пояснити початок роботи із перейменування «Національної ради реформ» в «Офіс простих рішень і результатів». Тобто якщо є намір щось ліквідувати, те, з чим ніхто не погоджується, то спочатку його перейменовують. Україна третій місяць живе без очільника культурного відомства, що є безпрецедентним випадком у сучасній історії. Ба більше — це симптом системної кризи, що поглинула гуманітарну сферу держави, перетворивши її в каламуть, де легко займатися корупційними махінаціями.

Відсутність належної державницької політики та уваги, зокрема, до культурної сфери, накладається на проблему деконструкції всіх культурних інститутів. В останні роки на наших очах це досягло свого апогею у вигляді розпродажу земель заповідників, розкрадання музеїв, ліквідації мистецьких шкіл та бібліотек, руйнації культурних пам’яток. Що лишиться нащадкам після подібних перетворень? І чи не перетворимося ми на безпам’ятне й злиденне населення, що шукає кращої долі в інших державах.

Нинішня соціальна динаміка вимагає від влади зовсім іншого. Бо нам з вами державна влада потрібна не тільки сильною, а й мудрою. Українська влада зараз перебуває в точці, коли ще є шанс щось змінити в цьому сенсі. Потрібні лише твердість та послідовність позиції, рішучість дій та, як мінімум, ідеологія здорового глузду! Саме вона вимагає від нас стати повноцінним культурним суспільством, а від країни — здобути перемогу у війні з Росією, здолати всі економічні негаразди й наблизити величне майбутнє України.

Віктор КОВАЛЬСЬКИЙ

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В Україні

Заяви-розрахунки за лікарняними через ізоляцію подаються окремо

Як повідомляє Фонд соціального страхування України, для отримання фінансування від ФСС допомоги за лікарняними листками, виданими у зв’язку з ізоляцією від COVID-19, страхувальники (роботодавці) мають формувати окремі заяви-розрахунки, до яких не включаються лікарняні з інших причин непрацездатності.

Так, у разі подання працівниками лікарняних листків із зазначенням причини непрацездатності «ізоляція від COVID-19 – 11», на їх підставі формується окрема заява-розрахунок, до якої необхідно включати лише зазначені листки непрацездатності.

При формуванні такої заяви-розрахунку роботодавець у Додатку 1.1 у колонці 10 вказує причину непрацездатності – 11, тобто ізоляція від COVID-19.

За лікарняними листками, виданими з інших причин, формується заява-розрахунок на загальних підставах.

Усі застраховані особи мають право на компенсацію від Фонду соціального страхування України втраченого заробітку за час ізоляції від COVID-19. Виплата такої допомоги здійснюється на підставі відповідного листка непрацездатності, її розмір становить 50% середнього доходу незалежно від тривалості страхового стажу.

Водночас, для медичних працівників ФССУ компенсує втрачений за час ізоляції від COVID-19 заробіток у розмірі 100% середнього доходу.

Читати далі

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2020
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.