Connect with us

В Україні

Тотальна «ЦНАПизація» чи держава у смартфоні?

Роман МАТВІЙЧУК, регіональний координатор
Фази впровадження програми
«U-LEAD з Європою»

Сервісна держава повинна дбати про належне надання послуг через різні канали, турбуватися про всі групи громадян і бізнесу, не допускаючи дискримінації.

Довіра є складовою ефективної сервісної держави. Рівень довіри до органів влади в Україні потрібно суттєво підвищувати.

У сфері надання адміністративних послуг електронні послуги — один з ефективних способів підвищення довіри громадян. Проте довіра важлива і при наданні послуг через ЦНАП. Ефективні центри — тому підтвердження. Причиною незадоволення мешканців якістю послуг найчастіше стають вузькі коридори, кабінетна система, непрозорість та інші відголоски радянської системи.

Держава повинна приділяти належну увагу розвитку систем з надання послуг через різні канали: як через електронні, так і через фізичні. Ці два канали взаємодоповнюють один одного. Через їх ефективну взаємодію та синергію громадяни отримають повноцінний сервіс від держави.

При наданні е-послуг потрібно звернути увагу на те, як ЦНАПи можуть поліпшити диджиталізацію і як е-послуги можуть покращити сервіс у цих центрах.

Чому взаємодія електронного та фізичного способів надання послуг важлива? По-перше, не всі мешканці почнуть користуватися е-послугами відразу. Для цього потрібен значний час. Протягом цього часу люди будуть продовжувати отримувати послуги через фізичні канали.

По-друге, навіть коли е-послуги стануть масовими, завжди буде частина мешканців, які не зможуть ними користуватися. Запровадження е-послуг може створювати бар’єри для категорій громадян, які не мають сучасних засобів комунікацій, доступу до інтернету, е-ідентифікації або просто не готові до використання е-послуг. Ці бар’єри існують в усіх країнах. Це варто розуміти й передбачати шляхи подолання даних перепон.

Наприклад, у Великобританії BBC та неурядова громадська організація провели опитування, яке засвідчило, що 21% мешканців не вміє або не може користуватися електронною поштою, пошуковою системою або проводити операції онлайн. Інший приклад: у Швеції вирішили до кінця 2020 року збудувати 27 фізичних державних інтегрованих офісів надання послуг — аналогів українських ЦНАПів.

Тобто, розвиток е-послуг повинен враховувати соціальний контекст, масштаб країни, доступність для вразливих груп та наявність якісного сервісу для тих категорій, що не зможуть ними користуватися. У цьому випадку саме ЦНАПи забезпечуватимуть фізичне надання послуг. Цей сервіс мусить бути якісним, а для цього автоматизація ЦНАПів та бек-офісу повинна бути на високому рівні.

По-третє, не всі послуги можна швидко перевести в електронну площину. Це стосується видачі паспортів, реєстрації шлюбу, майнових питань тощо. Проте й ці послуги потрібно максимально автоматизувати, у перспективі — застосовувати персоналізоване планування при їх отриманні мешканцями. Наприклад, надсилати повідомлення в персональний е-кабінет громадянина.

Центри адмінпослуг можуть популяризувати е-послуги через інформування мешканців, застосування місць для самообслуговування для отримання е-послуг, використання громадських просторів чи коворкінгів. Вони можуть бути одним із місць, де мешканці зможуть отримувати ЕЦП.

Крім того, ЦНАПи можуть мати доступ до інформації про надання е-послуг на відповідній території, принаймні, так сказано в «Концепції розвитку е-послуг». Також ці центри забезпечують комунікацію з мешканцями телефоном.

Важливо спрощувати процедури і для е-послуг, і для ЦНАПів. Не варто автоматизувати хаос, потрібно розуміти доцільність дій органів влади. Наприклад, довідка про несудимість, яка переведена в е-форму, потрібна не людям, а іншим суб’єктам надання адміністративних послуг. Хіба вони не можуть отримати один в одного цю довідку чи інформацію? Чому громадянин повинен бути між ними посередником? Чому в таких випадках «бігають люди, а не дані»?

У контексті надання послуг громадянам через будь-які канали, особливо через фізичні, необхідно продовжити децентралізацію послуг. Децентралізація дає позитивні результати вже в короткостроковій перспективі, як це підтверджено сферами реєстрації місця проживання та нерухомості.

Чи все добре з довірою до Центрів адмінпослуг? Ні. В Україні є й належні ЦНАПи, як правило, в обласних центрах чи в новостворених ОТГ, які отримали допомогу від міжнародних проектів, і ЦНАПи, що не відрізняються від відомств радянського часу.

Належні Центри адміністративних послуг — це результат уваги влади до створення комфортних умов при наданні послуг. Сервісна держава повинна дбати про належне надання послуг через різні канали, про всі групи громадян і бізнесу, не допускаючи дискримінації. Потрібне реалістичне бачення, і тоді якісний сервіс переросте в довіру.

Джерело: Юридичний вісник України

 

В Україні

В Україні зросте мінімальна пенсія

Виплати у грудні збільшаться на 74 гривні.

В Укpаїні з 1 гpудня пеpеpахують мінімальну пенсію. Це передбачено в Державному бюджеті і пoв’язанo зі зpoстанням пpoжиткoвoгo мінімуму.

Як було уточнено, саме на суму 74 гpивні зросте мінімальна виплата для тих, хто вийшов на пенсію за віком, та тих, хто має інвалідність. Вони отримуватимуть 1638 гpивень. Збільшення виплат не стосуватиметься пенсіонерів, які працюють. Нагадаємо, 8 жовтня повідомлялося, що для того, щоб вийти на пенсію за вислугою років, необхідно мати 26 з половиною років стажу станом на 11 жовтня 2017 року.

Як повідомлялося раніше, за даними Пенсійного фонду загальна чисельність пенсіонерів в Україні становить 11,3 млн. КМУ затвердив бюджет Пенсійного фонду України на 2019 рік із дотаціями на покриття дефіциту в розмірі 167 млрд грн. При цьому дефіцит ПФУ поточного року становить близько 30 млрд грн.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В Україні

Що українці планують робити зі своїми паями?

Більшість власників паїв поскаржилася на «дешеву» оренду, але в разі запуску ринку землі продовжать їх здавати.

Як засвідчило вказане дослідження, 70% власників паїв у разі введення ринку земель сільськогосподарського призначення продовжать його обробляти, або здавати в оренду, 16% — мають намір його продати. Такі результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» протягом 24—27 жовтня цього року. Близько чверті опитаних зазначили, що мають земельний пай: з них 6% — обробляють його самостійно, 17% — здають в оренду. Власників паїв найбільше на Заході, серед жителів сіл й осіб старшого віку. Головними причинами, чому вони не обробляють земельний пай самостійно, більше чверті опитаних вказали на відсутність фінансових можливостей і стан здоров’я (переважно через вік). Наявність інших видів доходів, відсутність відповідних знань й умінь для заняття фермерством, проживання в іншому населеному пункті відзначили 10—12%. Більшість власників паїв (73%) не вважають вартість оренди справедливою, протилежної думки — лише 15%; 42% вважають, що вартість оренди землі сільськогосподарського призначення повинна встановлюватися державою, 38% — визначатися ринком.

При тому ринковий механізм регуляції більше підтримують власники паїв, які самостійно їх обробляють, а також ті, хто вважає вартість оренди свого паю справедливою. При цьому молодь більше за ринок, старші — за регулювання державою. Ідею про ринок землі більше поділяють виборці «Голосу» та «Європейської солідарності».

Аудиторія дослідження: населення України віком від 18 років. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіоном і типом поселення. Було опитано: 2 000 респондентів (особисте формалізоване інтерв’ю).

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В Україні

Що робитимуть із довгобудами?

Міністерство розвитку громад та території України анонсувало напрацювання нового законопроєкту, який би дозволив врегулювати питання добудови об’єктів, котрі наразі не введені в експлуатацію.

Про це повідомила очільник відомства Альона Бабак під час спілкування з інвесторами недобудованих будинків у м. Києві. За її словами, розроблений проект закону «Про захист прав постраждалих фізичних осіб — вкладників у будівництво багатоквартирних житлових будинків», не має підтримки в міністерстві. «Тому ми розпочинаємо роботу над новим законопроектом і створюємо робочу групу, до якої запрошуємо і вас, — сказала А. Бабак.

Міністр запропонувала інвесторам визначитися з представниками, які візьмуть участь в початковому обговоренні концепції закону. До робочої групи також будуть запрошені представники Київської міської державної адміністрації, профільних асоціацій, фахівці та експерти. Крім того, А. Бабак зазначила, що міністерство виступить з ініціативою інвентаризації всіх таких проблемних об’єктів по всій Україні.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.