Юридична практика
Два роки міфів і результати: чим живе ВАКС?
Олена ТАНАСЕВИЧ,
голова Вищого антикорупційного суду
У міжнародних правових актах корупцію ідентифікують як реальну загрозу інститутам демократії, а переважна більшість українців визнає її найбільшою загрозою для національної безпеки нашої держави.
Читайте також: ВАКС vs місцеві загальні суди: критерії розмежування юрисдикції
Вартові суспільних настроїв
Дійсно, наслідки корупції є більш руйнівними, ніж здається на перший погляд. Йдеться не лише про спотворення суспільно-політичного життя, а й про приниження людської гідності. Адже корупція неминуче формує в громадян відчуття власної вразливості та неспроможності захистити себе. Враховуючи масштабність цього негативного явища в Україні та суспільний запит на його подолання, цілком логічними є підвищені очікування від діяльності Вищого антикорупційного суду.
За два роки суддям Вищого антикорупційного суду довелося почути чимало зауважень до своєї професійної діяльності: від тверджень про обвинувальний ухил та правосуддя нашвидкуруч, без об’єктивного аналізу доказів, до діаметрально протилежних доводів щодо надмірно поблажливого ставлення до обвинувачених та надто повільного розгляду справ.
Читайте також: ВАКС вимагає гарантій незалежності
Крім того, періодично лунають і нічим не підтверджені дорікання щодо іноземного впливу або «зовнішнього керування» судом, а в медіа-просторі з’являються дописи або сюжети про суддів, де навмисно перекручуються реальні події через штучне надання їм негативного забарвлення.
Звертає увагу також той збіг обставин, що після ухвалення перших вироків з реальним покаранням у виді позбавлення волі 49 народних депутатів України звернулися з поданням щодо конституційності закону про Вищий антикорупційний суд при тому, що у 2018 році п’ятеро з них особисто голосували «за» прийняття цього закону. Звичайно, наведене не впливає на незалежність і неупередженість суддів. Але оскільки правосуддя має не лише здійснюватися — повинно бути видно, що воно здійснюється, то для досягнення цієї мети публічні закиди вимагають публічного спростування. Кращим спростуванням є реальні результати діяльності суду, а такими широкий загал вважає кількість розглянутих кримінальних проваджень та ухвалених вироків.
Усупереч усім міфам невідворотність справедливого
покарання за корупцію стає нормою
На сьогодні шість колегій суддів Вищого антикорупційного суду ухвалили 45 вироків (щодо 50 осіб), з яких, всупереч думці прибічників «обвинувального ухилу» суду, 7 є виправдувальними: у шістьох кримінальних провадженнях обвинувачених повністю виправдали, ще в одному — особу виправдали щодо частини пред’явленого їй обвинувачення.
Читайте також: Прапор ВАКС на Хан-Тенгрі
А загалом за два роки діяльності Вищого антикорупційного суду частка виправданих осіб від кількості всіх осіб, щодо яких ухвалено вироки, склала 14 відсотків. При цьому варто зазначити, що за відомостями, наведеними в Аналізі стану здійснення судочинства судами кримінальної юрисдикції у 2017— 2020 роках, здійсненому Верховним Судом, частка виправданих осіб від кількості всіх осіб, щодо яких ухвалено вироки, становила лише 1% у 2020 році та 1,2 % у 2019 році.
Із 39 обвинувальних вироків (щодо 44 осіб) 14 ухвалені із затвердженням угод про визнання винуватості, а 25 — за результатами судового розгляду. Реальне покарання у виді позбавлення волі строком від 2 до 9 років призначено 27 особам. Поміж них народні депутати України та депутати місцевих рад, керівники державних підприємств, судді, прокурори й адвокати. Зараз у провадженні першої інстанції Вищого антикорупційного суду перебувають 184 кримінальних провадження за обвинуваченням 440 осіб, тобто в середньому на розгляді кожної колегії суддів одночасно перебуває 30—35 кримінальних справ здебільшого щодо тяжких та особливо тяжких злочинів.
За усіма класифікаторами справи Вищого антикорупційного суду мають найвищу категорію складності. Обсяг письмових матеріалів більшості кримінальних проваджень сягає кількох десятків, а в окремих випадках і сотень томів, тоді як розмір завданих збитків інколи обраховується сотнями мільйонів гривень. Зазвичай привласнення державного майна та заволодіння бюджетни – ми коштами відбувається із застосуванням складних схем, зокрема, з використанням іноземних суб’єктів господарювання, за допомогою яких злочинній за своїм змістом діяльності намагаються надати рис законності.
Наші судді щодня аналізують величезний обсяг інформації, тому в таких справах об’єктивно потрібен значний час для ухвалення вироків.
На запит суспільства щодо вироків саме в кримінальних провадженнях із найбільшим розміром завданих державі збитків, необхідно роз’яснити, що законодавець не передбачив можливості пріоритезаці ї розгляду таких справ. Кримінальний процесуальний кодекс України не дозволяє судді пришвидшувати або, навпаки, пригальмову – вати розгляд кримінальних проваджень на власний розсуд. Тому на виконання вимог закону суд прагне бути максимально ефективним одночасно в усіх кримінальних провадженнях.
Разом із тим, як свідчить практика, для продуктивної діяльності доцільно призначати до розгляду не більше двох—трьох справ на день, а це лише 10—15 судових засідань на тиждень в одній колегії суддів. Об’єктивно виходить так, що судове засідання в кожній справі відбувається щонайбільше двічі на місяць.
Погляд у майбутнє
Корупційні «традиції» у нашій державі формувалися десятиліттями, тому цілком логічно, що зміна світогляду багатьох людей відбувається повільно, потребує певного часу та зусиль всіх і кожного. Проте усвідомлення проблеми, системні правові кроки та поступові, але однозначно позитивні зміни в суспільно-політичному житті свідчать про дієвість запровадженого антикорупційного законодавства. Після двох років щоденної та, без перебільшення, самовідданої роботи суддів у режимі 24/7 опонувати скептикам та тим, хто свідомо прагне дискредитувати суд, стає щораз простіше. Вищий антикорупційний суд і надалі здійснюватиме правосуддя з тим, щоб забезпечити дотримання права на справедливий суд та зробити свій вагомий внесок у розбудову правової держави.
Джерело: Юридичний вісник України
