Юридична практика
Колективний позов як механізм відшкодування збитків, завданих навколишньому середовищу
Віталій Єлькін, адвокат, керуючий партнер Schendler Law Firm
Країна-терорист продовжує завдавати значних збитків довкіллю України (поля, ліси та водойми забруднюються отрутами, металобрухтом, порохом, свинцем та іншим військовим сміттям). До того ж значна частина території всіяна мінами.
Наша адвокатська команда проаналізувала всі потенційні правові механізми притягнення держави-агресора до майнової відповідальності. Отже, ми дійшли висновку, що одним з інструментів може стати колективний позов громадян України про відшкодування збитків, завданих навколишньому природному середовищу. Наша законодавча база, а саме статті 20-2 і 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», використовує термін «збитки, завдані навколишньому природньому середовищу». Крім того, в судовій практиці зустрічається термін «екологічні збитки». Пропоную екологічними збитками, в нашому випадку, вважати будь-які збитки навколишньому природному середовищу України, завдані внаслідок військової агресії рф, тобто повітрю, водним ресурсам, землі, надрам, природно-заповідному фонду тощо.
Читайте також: Спеціальний екоаудит для об’єктів, пошкоджених внаслідок війни
За оцінками Оперативного штабу при Державній екологічній інспекції України, сума збитків екології, внаслідок війни, оцінюється понад 2 трильйони гривень. Через дії окупантів постраждало понад 3 млн гектарів лісів, а це майже третина всього лісового фонду України. Станом на сьогодні, задокументовано понад дві тисячі конкретних випадків завдання прямої шкоди навколишньому середовищу та екологічних злочинів.
Варто зазначити, що постановою Кабінету міністрів України від 20.03.2022 р. № 326 визначення шкоди та збитків здійснюється окремо за конкретними напрямами, зокрема, й у сфері екології: 1) шкода, завдана земельним ресурсам; 2) втрати надр; 3) збитки, завдані водним ресурсам; 4) шкода, завдана атмосферному повітрю; 5) втрати лісового фонду; 6) збитки, завдані природно-заповідному фонду.
Інспектори Державної екологічної інспекції України фіксують засмічення земельних ділянок уламками боєприпасів, знищених будівель, інфраструктурних об’єктів та забруднення небезпечними речовинами ґрунтів, підземних вод і повітря. Внаслідок цього з’являються наступні документи: акти обстеження земельних ділянок; акти комісій із визначення збитків власників землі та землекористувачів; звіти про експертну грошову оцінку земельних ділянок, первинні документи; облікові регістри; проектно-кошторисна документація; відомості Державного земельного кадастру, документація із землеустрою; дані дистанційного зондування Землі та інші документально підтверджені відомості тощо.
Оскільки до вищевказаних документів доступ обмежений, уже сьогодні доступним для стягнення при подачі колективного позову є моральна шкода на користь багатьох фізичних осіб (громадян України). Водночас, хочу зазначити, що при колективному позові може виникнути проблема саме суб’єкта подання позову, тобто кому саме спричинено екологічні збитки і хто має право (або зобов’язаний) подавати відповідні позови? Стаття 27 Конституції України визначає, що обов’язок держави захищати життя людини. Стаття 16 Основного Закону визначає, що забезпечення екологічної безпеки й підтримання екологічної рівноваги є обов’язком держави.
Читайте також: Припинено співробітництво з білоруссю у галузі карантину та захисту рослин
У зв’язку з цим маємо опцію подання позову про захист приватних інтересів чисельної групи осіб та порушеного конституційного права на безпечне довкілля безпосередньо до порушника – країнитерориста (рф). Навіть поверхово дослідивши законодавчу базу, ми побачили непридатність процесуальних кодексів України до розгляду колективних позовів, а саме через неврегульованість багатьох процесуальних нюансів (подача відповідного позову багатьма особами); сплату судового збору й повідомлення всіх учасників справи про судовий розгляд; особливості рішень судів у таких справах.
Отже, подача позову проти рф громадською організацією або експертами з довкіллєвою практикою є доволі ефективною альтернативою станом на теперішній час. Хочу відмітити, що нещодавно Верховна Рада України звернулася до Генеральної Асамблеї ООН, Програми ООН з навколишнього середовища, Європейського парламенту та Європейської Комісії, парламентів і урядів держав-членів Генеральної Асамблеї ООН стосовно утворення спеціальної екологічної моніторингової місії для фіксації екологічної шкоди, заподіяної внаслідок збройної агресії рф на території України. Отже, можемо розраховувати, що на підставі цього буде забезпечена належна фіксація та оцінка завданих навколишньому природному середовищу збитків на міжнародному рівні. Що, в свою чергу, допоможе із визнанням та виконанням рішень судів України за результатами розгляду колективних позовів у сфері екології проти рф.
Джерело: Юридичний вісник України
