Законодавство
Члена виборного профспілкового органу не можна звільняти без згоди вищестоящого органу профспілки
Верховний Суд визнав, що звільнення працівника, який є членом виборного органу первинної профспілкової організації без попередньої згоди цього виборного органу та вищестоящого органу цієї профспілки є порушенням законодавства України. Постановою ВС працівника негайно поновлено на роботі і стягнуто з підприємства 2000 грн моральної шкоди.
Верховний суд України виніс постанову у справі № 202/6872/15-ц за касаційною скаргою на рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду щодо поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.
Згідно з абз. 1 ст. 43 Кодексу законів про працю України, розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.
Крім того, відповідно до абз. 3 ст. 252 Кодексу законів про працю України, звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган професійної спілки), крім випадків додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищого виборного органу цієї професійної спілки (об’єднання професійних спілок).
Отже, Верховний Суд визнав, що звільнення працівника, який є членом виборного органу первинної профспілкової організації без попередньої згоди на це виборного органу первинної профспілкової організації профспілки та вищестоящого органу цієї профспілки є порушенням законодавства України.
Водночас, відповідно до ст. 237 прим. 1 Кодексу законів про працю України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Згідно з п. 13 постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», роз’яснено, що судам необхідно враховувати, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров’я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов’язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Виходячи з цього, Верховний Суд постановив поновити працівника на роботі, причому допустив негайне виконання рішення в цій частині, та стягнути з підприємства моральну шкоду в розмірі 2 000 гривень.
You must be logged in to post a comment Login