Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах прокуратури - LexInform: Правові та юридичні новини, юридична практика, коментарі
Connect with us

Законодавство

Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах прокуратури

Дата публікації:

В Міністерстві юстиції України за № 8/31460 зареєстровано Наказу Генеральної прокуратури України від  6 грудня 2017 р. №343, яким затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах прокуратури.

Інструкція визначає підстави та порядок проведення службового розслідування в органах прокуратури стосовно прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних, місцевих, військових прокуратур, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, слідчих, а також оформлення результатів та прийняття рішень, компетенцію структурних підрозділів, службових та посадових осіб органів прокуратури при проведенні розслідування.

Відповідно до Інструкції, службове розслідування – комплекс заходів, які здійснюються відповідно до Інструкції з метою з’ясування обставин, що стали підставами для його призначення.

Приводами для призначення службового розслідування є:

  1. звернення (скарги, заяви) і повідомлення громадян, народних депутатів України, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від підпорядкування і форм власності, об’єднань громадян та засобів масової інформації, які містять фактичні дані, що можуть бути перевірені;
  2. доручення посадових осіб, уповноважених на призначення службових розслідувань;
  3. подання спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції або припис Національного агентства з питань запобігання корупції;
  4. письмовий запит члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, яким у ході дисциплінарного провадження здійснюється перевірка за дисциплінарною скаргою (заявою);
  5. рапорт прокурора, в тому числі щодо ініціювання проведення службового розслідування для спростування безпідставних звинувачень або підозр стосовно нього;
  6. повідомлення Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України.

Підставами для проведення службового розслідування є наявність даних про:

  1. втручання чи будь-який інший вплив прокурора у випадках чи порядку, не передбачених законодавством, у службову діяльність іншого прокурора, службових, посадових осіб чи суддів;
  2. допущення витоку мовної та видової інформації на об’єктах інформаційної діяльності органів прокуратури, розголошення конфіденційної, службової інформації або інформації, яка містить таємницю, що охороняється законом (крім державної таємниці), втрату службових документів і матеріалів, порушення пропускного режиму до службових приміщень прокуратури, втрату, пошкодження печаток, штампів, іншого майна прокуратури;
  3. порушення, допущене посадовими особами органів прокуратури, що могло призвести до нецільового використання бюджетних коштів та втрат;
  4. загибель чи травмування прокурора під час виконання службових обов’язків, посягання на життя, здоров’я, житло та майно прокурора чи його близьких родичів, пов’язані зі службовою діяльністю прокурора;
  5. неправомірне втручання в діяльність прокурора;
  6. подію, яка сталася за участі прокурора та викликала негативний суспільний резонанс;
  7. використання прокурором своїх службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб;
  8. вчинення прокурором дій, що містять ознаки корупційних правопорушень, інших кримінальних правопорушень або правопорушень, пов’язаних з корупцією;
  9. керування прокурором транспортним засобом у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння або відмову від проходження огляду з метою виявлення стану сп’яніння;
  10. подання в анкеті доброчесності прокурора недостовірних (у тому числі неповних) тверджень;
  11. порушення прокурором вимог, заборон або обмежень, встановлених Законами України «Про запобігання корупції»«Про прокуратуру»;
  12. вчинення прокурором інших дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.

Про призначення службового розслідування видається наказ, яким утворюється комісія з проведення службового розслідування.

Під час службового розслідування з’ясовуються такі питання, як обставини події, правомірність дій прокурора, наявність чи відсутність порушення законів, характеристика прокурора та інше.

Законодавство

У разі зміни місця проживання особа не підлягає зняттю з квартирного обліку

Опубліковано

on

Другий сенат Конституційного Суду України ухвалив Рішення № 5-р(ІІ)/2022, яким визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), пункту 2 частини другої статті 40 Житлового кодексу України, згідно з яким знімають з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов у випадку «виїзду на постійне місце проживання до іншого населеного пункту».

Суд дійшов висновку, що гарантоване статтею 47 Конституції України право на житло випливає з права кожного на достатній життєвий рівень (стаття 48 Основного Закону України), оскільки житлом можуть бути визнані лише такі умови для проживання людини, які забезпечують для неї можливість перебувати в безпеці, спокої та гідності.

Реалізація права на житло має ключове значення не лише для реалізації інших економічних та соціальних прав людини, а й для ефективного здійснення кожним прав і свобод особистого й політичного характеру.

Суд наголосив на особливо тісному зв’язкові, що існує між гарантованими Конституцією України правом на житло, з одного боку, і свободою пересування й вільного вибору місця проживання, з другого боку. Європейський суд з прав людини також неодноразово вказував на значенні свободи пересування і вибору місця проживання для демократичного суспільства у взаємозв’язку з іншими людськими правами. Особа, здійснюючи конституційні права і свободи, може мати кілька місць проживання, зокрема водночас у кількох населених пунктах, і це не може призводити до перешкоджання ефективній реалізації інших конституційних прав.

Читайте також: Цивільна відповідальність за неналежне виконання кредитних зобов’язань не обмежує права на отримання процентів

Суд звернув увагу на те, що крім Кодексу, законодавець урегулював питання реалізації конституційного права на житло громадянами, які потребують соціального захисту, Законом України «Про житловий фонд соціального призначення», яким, зокрема визначено житловий фонд соціального призначення, а також запроваджено соціальний квартирний облік громадян України, які користуються правом на соціальне житло й перебувають у черзі на його отримання.

Водночас, установивши, що однією з підстав для зняття громадянина з обліку тих, хто потребує поліпшення житлових умов, є його виїзд на постійне місце проживання до іншого населеного пункту, законодавець обумовив наявність зв’язку між реалізацією права на житло в населеному пункті, у якому він перебував на обліку, та дотриманням критерію «постійне місце проживання», а також запровадив різне правове регулювання щодо двох категорій осіб: тих із них, які виїхали на інше постійне місце проживання з населеного пункту, у якому вони перебували на обліку таких, хто потребує поліпшення житлових умов, і тих, які не змінювали місця постійного проживання. Відмінність, яка виражається в покладені обмежень на осіб першої категорії, не може бути визнана об’єктивно виправданою, а відтак, є дискримінаційною.

Ураховуючи наведене, Суд дійшов висновку про те, що законодавець у пункті 2 частини другої статті 40 Кодексу допустив порушення конституційної заборони щодо привілеїв чи обмежень, установлених у частині другій статті 24 Основного Закону України, що також не узгоджується з частиною першою статті 33 Конституції України.

Припис Кодексу, визнаний неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Судом цього Рішення.

Читати далі

Законодавство

Порядок проходження стажування арбітражними керуючими визначатиме їхня саморегулівна організація

Опубліковано

on

От

Набрав чинності наказ Міністерства юстиції України «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства юстиції України з питань банкрутства (щодо стажування осіб, які мають намір здійснювати діяльність арбітражного керуючого)» від 21 червня 2022 р. № 2577/5, яким, зокрема передбачено, що порядок проходження стажування осіб, які мають намір здійснювати діяльність арбітражного керуючого, встановлюється саморегулівною організацією арбітражних керуючих.

Інформація про стажування розміщується на офіційному веб-сайті саморегулівної організації арбітражних керуючих в мережі Інтернет та повинна містити відомості про стажиста, керівника стажування та дату початку стажування.

Читайте також: Професійний стандарт «Арбітражний керуючий» внесено до Реєстру кваліфікацій

Особи, які мають намір здійснювати діяльність арбітражного керуючого, стажування яких розпочалося до набрання чинності цим наказом, завершують стажування у порядку, що діяв до моменту набрання чинності цим наказом.

Читати далі

Законодавство

Центри спільного користування обладнанням для науковців

Опубліковано

on

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання центрів колективного користування науковим обладнанням» від 21 червня 2022 р. № 703, якою:

1) затверджено Примірне положення, яке визначає основні засади Центру колективного користування науковим обладнанням щодо:

  • створення, провадження та припинення діяльності Центру;
  • передачі, придбання (в тому числі за договором лізингу), обміну наукового обладнання, інструментів, приладів, інвентаря Центром;
  • урегулювання фінансових та матеріально-технічних питань, пов’язаних з діяльністю Центру;
  • надання Центром таких видів послуг: надання доступу до наукового обладнання для проведення наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок; проведення досліджень і розробок з використанням наукового обладнання;

2) внесено зміни до низки постанов Кабінету Міністрів України.

Читайте також: Премії Верховної Ради у сфері освіти 2022 року не присуджуватимуть

Зокрема передбачено, що Центр створюється з метою надання доступу до наукового обладнання для проведення досліджень і розробок вітчизняними та іноземними вченими відповідно до умов, визначених у регламенті доступу до наукового обладнання та користування ним.

До суб’єктів наукової та науково-технічної діяльності, яким можуть надаватися послуги Центру, належать наукові та науково-педагогічні працівники, студенти, магістри, аспіранти, ад’юнкти і докторанти, інші вчені, а також наукові установи, заклади вищої освіти, музеї, інші юридичні особи незалежно від форми власності, що мають відповідні наукові підрозділи, та громадські наукові організації.

Учасниками Центру є наукові установи та заклади вищої освіти, які уклали договір про спільну діяльність без утворення юридичної особи та без об’єднання вкладів з метою оптимального використання наукового обладнання для проведення досліджень і розробок.

Замовниками послуги з проведення досліджень і розробок з використанням наукового обладнання можуть бути суб’єкти наукової та науково-технічної діяльності, які не є учасниками Центру та з якими укладено договір про надання такої послуги.

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2022
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.