Погодження звільнень з профспілками може стати непотрібним

У Верховній Раді України зареєстровано проект Закону «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо додаткових підстав для звільнення» № 2584.

Доповнено ст. 36 КЗпП новими підставами розірвання трудового договору: смерть, визнання особи безвісно відсутньою, оголошення померлим працівника або фізичної особи – підприємця.

Змінами до ст. 40 розширено перелік підстав звільнення з ініціативи власника, зокрема – втрата довіри до працівника, порушення обов’язку нерозголошення комерційної таємниці, відсутність на роботі протягом робочого дня без поважних причин, закриття/припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем.

Пропонується виключити з КЗпП положення, щодо необхідності погодження з профспілками звільнення працівників (ст. ст. 43, 43-1, п. 10, ч. 1, ст. 247). Положення ст. 43 замінюються новими, які встановлюють порядок звільнення працівника у разі втрати довіри до нього:

• встановлюється обов’язок письмово повідомити працівника про його майбутнє звільнення в розумні строк, який залежатиме від суми періодів роботи у роботодавця,
• працівнику надається можливість не відпрацьовувати час попередження, а замінити його грошовою компенсацією у розмірі подвійного середньоденного заробітку працівника за кожен календарний день зменшення строку такого повідомлення.

Згідно зі змінами до ст. 184 пропонується визнати незаконним звільнення жінок в період їх вагітності або відсутності на роботі у зв’язку з відпусткою пов’язаною з вагітністю, пологами і доглядом за дитиною, за винятком звільнення з причин, не пов’язаних з вагітністю або народженням дитини й наслідками цього, або з годуванням дитини. Тягар доведення того, що причини звільнення не пов’язані з вагітністю або пологами і з наслідками цього або з годуванням дитини, покладено на роботодавця.

Крім цього, проектом встановлюється заборона на звільнення працівників з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, що обумовлене:

• членством працівника в профспілці або участю у профспілковій діяльності в неробочий час чи, за згодою роботодавця, в робочий час;
• наміром стати представником працівників або виконанням функцій представника працівників;
• участю у страйку, організованому відповідно до вимог національного законодавства;
• оскарженням дій роботодавця за звинуваченням у порушенні трудового законодавства, або зверненням до відповідних органів;
• расою, кольором шкіри, статтю, сімейним станом, сімейними обов’язками, вагітністю та материнством, віросповіданням, політичними поглядами, національністю або соціальним походженням.

Поділитися

Твітнути