Законодавство
Відсіч та стримування збройної агресії виключає кримінальну протиправність діяння
Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та інших законів України щодо визначення обставин, що виключають кримінальну протиправність діяння та забезпечують бойовий імунітет в умовах дії режиму воєнного стану» (законопроект № 7145).
Зокрема Кримінальний кодекс України доповнено ст. 43-1 «Виконання обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України», згідно з якою не є кримінальним правопорушенням діяння (дія або бездіяльність), вчинене в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту та спрямоване на відсіч та стримування (нейтралізацію) збройної агресії Російської Федерації або агресії іншої країни, якщо це заподіяло шкоду життю та здоров’ю тієї особи, хто посягає, а також заподіяло шкоду правоохоронюваним інтересам фізичних або юридичних осіб або держави Україна, при відсутності ознак катування та порушення правил ведення війни або застосування збройної сили, визначених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Кожна особа має право на захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України незалежно від можливості уникнути зіткнення та заподіяння шкоди або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади та Збройних Сил України.
Особа не підлягає кримінальній відповідальності за застосування зброї (озброєння), бойових припасів або вибухових речовин проти майна та осіб, які здійснюють збройну агресію проти України, якщо їх застосування відбулося відповідно до вимог законодавства.
Не вважаються виконання обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України діяння (дія або бездіяльність) спрямоване на відсіч та стримування (нейтралізацію) збройної агресії Російської Федерації або агресії іншої країни, яке явно не відповідає небезпечності агресії або обстановці відсічі та стримування (нейтралізації), не було необхідним для досягнення значної суспільно корисної мети у конкретній ситуації та створило загрозу для життя інших людей або загрозу екологічної катастрофи чи настання інших надзвичайних подій більшого масштабу.
Читайте також: Нова підстава для зупинення кримінального провадження – неможливість звернення з обвинувальним актом
Окрім цього, внесено зміни до:
1) Закону України «Про оборону України», якими, зокрема визначено термін «бойовий імунітет» – звільнення військового командування, військовослужбовців, добровольців Сил територіальної оборони Збройних Сил України, працівників правоохоронних органів, які відповідно до своїх повноважень беруть участь в обороні України, осіб, визначених Законом України «Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України», від відповідальності, у тому числі кримінальної, за втрати особового складу, бойової техніки чи іншого військового майна, наслідки застосування збройної та іншої сили під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань з оборони України із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння), настання яких з урахуванням розумної обачності неможливо було передбачити при плануванні та виконанні таких дій (завдань) або які охоплюються виправданим ризиком, крім випадків порушення правил ведення війни або застосування збройної сили, визначених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;
2) Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України щодо особливостей притягнення військовослужбовців до відповідальності з урахуванням бойового імунітету та закріплення обов’язку командирів (начальників) знати, дотримуватися особисто та вимагати від підлеглого особового складу неухильного дотримання норм міжнародного гуманітарного права;
3) Дисциплінарного статуту Збройних Сил України стосовно прийняття рішення щодо притягнення винного до відповідальності з урахуванням бойового імунітету;
4) Закону України «Про правовий режим воєнного стану», якими передбачено, що в умовах воєнного стану особа, яка займає політичну посаду, посаду державної служби, посаду в органах місцевого самоврядування, посаду керівника суб’єкта державного сектору економіки, не несе відповідальність, у тому числі кримінальну, за рішення, дії чи бездіяльність, негативні наслідки яких неможливо було передбачити або які охоплюються виправданим ризиком, за умови, що такі дії (бездіяльність) були необхідні для відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту.
