Connect with us

Lexinform™ - платформа важливої правової інформації.

Для правників усіх спеціалізацій - свіжі новини про найважливіші нормативні акти і законопроекти з погляду їх значущості, показові та прецедентні рішення судів, коментарі до цих рішень, юридичний аналіз правових позицій, зокрема – рішень Верховного Суду.

Правові новини охоплюють події в Україні, а також світові юридичні новини, які справляють вплив на нашу правову дійсність, в тому числі – на розвиток вітчизняного законодавства та правової системи в цілому.

Репортажі та фахові звіти про найцікавіші заходи в царині права дадуть можливість не лишити поза увагою жодної значної події, а календар прийдешніх науково-практичних конференцій, форумів, круглих столів, експертних нарад та інших зібрань, присвячених нагальним юридичним проблемам, - допоможе не пропустити майбутніх заходів.

Тут постійно накопичуються варіанти розв’язання складних правових питань, неординарні юридичні висновки, аналітичні матеріали з практики правозастосування, досудового розв’язання спорів, зокрема арбітражу і медіації.

Автори - досвідчені адвокати, знані фахівці з різних галузей права пропонують власне тлумачення норм права та випробувані практичні прийоми, переможні правові аргументи для судового спору.

Законодавство

Яким бути новому закону про адвокатуру та адвокатську діяльність?

Опубліковано

on

Інна Рафальська,
голова Ради адвокатів міста Києва, заслужений юриcт України

Роль і значення інституту адвокатури в сучасному демократичному суспільстві неможливо переоцінити. Адже саме незалежній адвокатурі держава делегувала функцію представництва і захисту прав та інтересів кожної особи в судах, надання тим, хто її потребує, професійної правничої допомоги. Конституційні зміни, що відбулися, нарешті визначили за адвокатурою належну роль у системі правосуддя. Відбулося те, чого саме всі останні двадцять років прагнула адвокатська спільнота.

Одночасно конституційне визнання ролі адвокатури в системі правосуддя потребує інституційного посилення ролі та незалежності кожного адвоката на законодавчому рівні.

Системні зміни в сфері правосуддя та процедурі судочинства, безумовно зробили неминуче невідкладними зміни в законодавстві, що регулює адвокатську діяльність. Завдання нового закону про адвокатуру та адвокатську діяльність цілком практичні:

  1. Новий закон – один з елементів вдосконалення системи правосуддя. Прагнення держави забезпечити дійсно високопрофесійну правничу допомогу громадянам потребує встановлення нових, більш високих стандартів адвокатської професії та якості правничої допомоги: адвокат захищає не лише право конкретного клієнта, а основоположний принцип суспільства – верховенство права.
  2. Для належної реалізації цих завдань адвокат має отримати усі необхідні правові інструменти, які забезпечать реальну змагальність учасників судової процедури.
  3. Змагальність процесу повинна бути забезпечена належними державними гарантіями – адвокатським імунітетом.
  4. Адвокатський імунітет захищає не персонально адвоката, а довірительні взаємовідносити адвоката та клієнта, і спрямований на забезпечення збереження адвокатської таємниці.
  5. Адвокатська таємниця є абсолютним пріоритетом захисту державою, проте, гарантії остання надає лише незалежній професійній адвокатській діяльності.
  6. Незалежність адвокатської діяльності реалізується через систему професійних прав та етичних стандартів. Професійні права мають бути забезпечені правовими механізмами реалізації та відповідальністю за їх порушення. В свою чергу розширення професійних прав кореспондується з посиленням відповідальності адвоката перед клієнтом — за належний захист та представництво судом – за добросовісну процесуальну поведінку.
  7. Законодавчо визначено, що незалежність кожного адвоката як члена професійної спільноти гарантується, крім іншого, можливістю безпосереньої участі у вирішенні питань, пов’язаних із саморегулюванням адвокатської діяльності на демократичних засадах.
  8. Крім того, проект спрямований на вирішення правових колізій, які були виявлені протягом минулих п’яти років дії існуючого закону. Проблеми чинного закону наступні: декларативність положень щодо незалежності та професійних гарантій адвокатської діяльності. Відсутній будь-який дієвий правовий механізм поновлення порушених професійних прав. При цьому відсутнє законодавче розмежування захисту легітимної професійної діяльності та статусу особи, яка має право на здійснення адвокатської діяльності й одночасно здійснює іншу діяльність, з вимогою про надання адвокатського імунітету. Положення діючого закону помилково зміщують захист прав клієнта на «другу лінію» правового регулювання, що дозволяє скептично сприймати та трактувати «адвокатський закон виключно для адвокатів». П’ятирічні дискусії між адвокатами, правоохоронними органами та судами щодо практики реалізацїї гарантій адвокатської діяльності, є тому належним доказом.

Водночас, незважаючи на те, що основним досягненням діючого закону проголошено створення єдиної професійної самоврядної організації з обов’язковим членством і ній, адвокати досі не зрозуміли особисто для себе користь такого членства, оскільки не отримали належного захисту своєї діяльності, а заплутана система органів самоврядування з відсутністю належного розмежування компетенції виконавчих та представницьких органів різного рівня призводить до нівелювання самоврядності, посилення залежності адвокатів від свавільних рішень організації, яку вони утримують власним коштом.

Запропонований проект закону достатньою мірою вирішує ці наболілі проблеми. Законодавець пропонує розмежувати статус адвоката, особи, яка має право здійснювати адвокатськую діяльність, та адвоката, який здійснює незалежну професійну діяльність. Держава гарантує імунітет від незаконного втручання саме незалежним професіоналам. Тобто державні гарантії розповсюджуються саме на адвокатську діяльність, відносини адвокат — клієнт: розширений предмет адвокатської таємниці, адвокатська таємниця захищена неможливістю вилучення, огляду, залучення в якості доказів будь-якої інформації, що складає адвокатську таємницю, визначений особливий порядок отримання правоохоронними органами дозволу входу до приміщень, в яких адвокат здійснює свою діяльність. Порушення встановлених процедур, тягне за собою визнання отриманих доказів недопустимими. Відповідними нормами доповнений Кримінальний процесуальний кодекс.

Одночасно норми проекту спрямовані на забезпечення незалежності саме адвокатської діяльності, шляхом виключення гарантій та адвокатського імунітету для відносин підпорядкування адвокат – працедавець, що не є адвокатським об’єднанням чи бюро, при цьому законодавець, не обмежуючи право на заняття підприємницькою діяльністю особами, що отримали статус адвоката, надає останнім також право встановлювати наряду з цивільно-правовими трудові відносини: адвокат—адвокат, або адвокат—адвокатське об’єднання, покладаючи відповідальність за забезпечення незалежності адвокатської діяльності адвоката—працівника на адвоката— працедавця.

Законопроект посилює дисциплінарну відповідальність адвоката за неналежне виконання своїх професійних обов’язків перед клієнтом та судом, одночасно закріплюючи принцип юридичності визначеності при оцінці ознак дисциплінарного проступку та видів можливої відповідальності.

Визначаючи нову процедуру допуску до професії, законодавець максимально виключив суб’єктивний підхід в оцінці знань та навиків претендентів, а запровадження анонімного тестування після набуття необхідного досвіду діяльності на посадах стажера адвоката, судді або прокурора, зробить адвокатський іспит більш об’єктивним. При цьому прикінцеві положення закону встановлюють перехідний період для входу в професію юристами за спрощеною процедурою саме для виконання конституційних положень про встановлення адвокатської монополії.

Також зконодавець запроваджує нові, більш широкі можливості участі кожного адвоката в системі єдиної самоврядної організації на національному та регіональному рівнях шляхом безпосередної участі в регіональних конференціях, повної відкритості діяльності та процесу прийняття рішень органів адвокатського самоврядування для кожного адвоката, розмежування компетенції регіональних та національних органів самоврядування. Нарешті Національна асоціація адвокатів України як організація отримає власні виконавчі органи, а адвокатура України чітку й зрозумілу систему органів адвокатського самоврядування.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі
Клікніть для коментування

Залишати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

This site uses Akismet to reduce spam. Learn how your comment data is processed.

Законодавство

Для зняття депутатської недоторканості немає конституційних перепон

Опубліковано

on

От

Опубліковано висновок Конституційного Суду України про відповідність законопроекту № 6773 про внесення змін до Конституції України (в частині скасування депутатської недоторканості) вимогам статей 157 та 158 Конституції України.

Після перевірки допустимості звернення депутатів до Суду, ним надано висновок, що ВР України нинішнього скликання має право розглядати відповідний законопроект згідно з приписами ст. 158 Конституції України. Також, Конституційний Суд наголосив, що, оскільки не введено режиму військового чи надзвичайного стану, законопроект про зміни до Конституції України може бути розглянутий парламентарями.

У висновку відмічено відомості пояснювальної записки до законопроекту про те, що наявність у депутатського корпусу недоторканості породжує безкарність та викликає обурення у громадян, чим дискредитує парламентарів та діяльність ВР України.

Конституційний Суд України перевірив законопроект № 6773 також на відповідність положенням ст. 80 Конституції України, за якими народні депутати не можуть бути затримані, заарештовані, або притягнені до кримінальної відповідальності без згоди Верховної Ради України.

КС наголосив, що депутатська недоторканість не є особистим привілеєм народного депутата. Її правова природа випливає з публічної діяльності народного обранця та забезпечує невтручання у його діяльність. Також, зазначено, що зняття недоторканості не впливає на права і свободи людини та громадянина та не звужує обсягу таких прав.

Конституційний Суд України визнав законопроект № 6773 таким, що не порушує положень Конституції України.

Читати далі

Законодавство

Відкритий конкурс – основна процедура вступу на посаду в місцевому самоврядуванні

Опубліковано

on

От

Комітет Верховної Ради України з державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування розглянув проект Закону «Про внесення змін до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» № 8369.

Законопроект  передбачає створення правових передумов для:

  • врегулювання статусу службовців місцевого самоврядування та виборних посадових осіб місцевого самоврядування;
  • забезпечення політичної нейтральності службовців місцевого самоврядування;
  • створення умов для підвищення кваліфікації виборних посадових осіб та службовців місцевого самоврядування.
  • визнання відкритого конкурсу основною процедурою для вступу на посаду службовця місцевого самоврядування та для переходу на посади вищої категорії;
  • врегулювання зарплатних питань;
  • та інше.

Законопроект отримав позитивні висновки Асоціації міст України, Головного науково-експертного управління Апарату ВР України, Інституту законодавства ВР України та Інституту держави і права ім. В .М. Корецького, які одноголосно прийняли рішення рекомендувати Верховій Раді України прийняти проект закону № 8369 за основу в першому читанні.

До того ж, спеціальний представник Генерального секретаря Ради Європи в Україні листом до комітету наголосив, що реалізація законопроекту позитивно вплине не децентралізацію та професійну незалежність служби.

Читати далі

Законодавство

Підприємствам виставлять оцінки ризикованості

Опубліковано

on

От

Набрала чинності постанова Кабміну «Про затвердження методик розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), а також уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю)» від 10 травня 2018 р. № 342.

Методики складені з метою встановлення єдиного підходу розроблення критеріїв, за якими контролюючі державні органи зможуть надати оцінку ризиків у господарській діяльності комерційних структур.

При розробці таких критеріїв враховуватимуться випадки настання негативних наслідків господарської діяльності. Відповідно до методики, перегляд критеріїв  здійснюватиметься 1 раз на 3 роки.

Визначаються умови, за яких нараховуватимуться бали ризиків за кожним показником критеріїв. Віднесення суб’єкта господарювання до одного з трьох ступенів ризику (високий, середній, незначний) здійснюється з урахуванням суми балів, нарахованих за всіма критеріями у відповідній сфері відповідно до розробленої шкали балів.

На основі досліджень ступенів ризику в роботі комерційних структур, за галузевим принципом буде вестися реєстр підприємств, чия діяльність супроводжується ризиками. Такий реєстр буде оновлюватись кожного року не пізніше 15 жовтня.

Читати далі

В тренді