Яким бути новому закону про адвокатуру та адвокатську діяльність? | LexInform - Правові новини, юридична практика, коментарі
Connect with us

Lexinform™ - платформа важливої правової інформації.

Для правників усіх спеціалізацій - свіжі новини про найважливіші нормативні акти і законопроекти з погляду їх значущості, показові та прецедентні рішення судів, коментарі до цих рішень, юридичний аналіз правових позицій, зокрема – рішень Верховного Суду.

Правові новини охоплюють події в Україні, а також світові юридичні новини, які справляють вплив на нашу правову дійсність, в тому числі – на розвиток вітчизняного законодавства та правової системи в цілому.

Репортажі та фахові звіти про найцікавіші заходи в царині права дадуть можливість не лишити поза увагою жодної значної події, а календар прийдешніх науково-практичних конференцій, форумів, круглих столів, експертних нарад та інших зібрань, присвячених нагальним юридичним проблемам, - допоможе не пропустити майбутніх заходів.

Тут постійно накопичуються варіанти розв’язання складних правових питань, неординарні юридичні висновки, аналітичні матеріали з практики правозастосування, досудового розв’язання спорів, зокрема арбітражу і медіації.

Автори - досвідчені адвокати, знані фахівці з різних галузей права пропонують власне тлумачення норм права та випробувані практичні прийоми, переможні правові аргументи для судового спору.

Законодавство

Яким бути новому закону про адвокатуру та адвокатську діяльність?

Опубліковано

on

Інна Рафальська,
голова Ради адвокатів міста Києва, заслужений юриcт України

Роль і значення інституту адвокатури в сучасному демократичному суспільстві неможливо переоцінити. Адже саме незалежній адвокатурі держава делегувала функцію представництва і захисту прав та інтересів кожної особи в судах, надання тим, хто її потребує, професійної правничої допомоги. Конституційні зміни, що відбулися, нарешті визначили за адвокатурою належну роль у системі правосуддя. Відбулося те, чого саме всі останні двадцять років прагнула адвокатська спільнота.

Одночасно конституційне визнання ролі адвокатури в системі правосуддя потребує інституційного посилення ролі та незалежності кожного адвоката на законодавчому рівні.

Системні зміни в сфері правосуддя та процедурі судочинства, безумовно зробили неминуче невідкладними зміни в законодавстві, що регулює адвокатську діяльність. Завдання нового закону про адвокатуру та адвокатську діяльність цілком практичні:

  1. Новий закон – один з елементів вдосконалення системи правосуддя. Прагнення держави забезпечити дійсно високопрофесійну правничу допомогу громадянам потребує встановлення нових, більш високих стандартів адвокатської професії та якості правничої допомоги: адвокат захищає не лише право конкретного клієнта, а основоположний принцип суспільства – верховенство права.
  2. Для належної реалізації цих завдань адвокат має отримати усі необхідні правові інструменти, які забезпечать реальну змагальність учасників судової процедури.
  3. Змагальність процесу повинна бути забезпечена належними державними гарантіями – адвокатським імунітетом.
  4. Адвокатський імунітет захищає не персонально адвоката, а довірительні взаємовідносити адвоката та клієнта, і спрямований на забезпечення збереження адвокатської таємниці.
  5. Адвокатська таємниця є абсолютним пріоритетом захисту державою, проте, гарантії остання надає лише незалежній професійній адвокатській діяльності.
  6. Незалежність адвокатської діяльності реалізується через систему професійних прав та етичних стандартів. Професійні права мають бути забезпечені правовими механізмами реалізації та відповідальністю за їх порушення. В свою чергу розширення професійних прав кореспондується з посиленням відповідальності адвоката перед клієнтом — за належний захист та представництво судом – за добросовісну процесуальну поведінку.
  7. Законодавчо визначено, що незалежність кожного адвоката як члена професійної спільноти гарантується, крім іншого, можливістю безпосереньої участі у вирішенні питань, пов’язаних із саморегулюванням адвокатської діяльності на демократичних засадах.
  8. Крім того, проект спрямований на вирішення правових колізій, які були виявлені протягом минулих п’яти років дії існуючого закону. Проблеми чинного закону наступні: декларативність положень щодо незалежності та професійних гарантій адвокатської діяльності. Відсутній будь-який дієвий правовий механізм поновлення порушених професійних прав. При цьому відсутнє законодавче розмежування захисту легітимної професійної діяльності та статусу особи, яка має право на здійснення адвокатської діяльності й одночасно здійснює іншу діяльність, з вимогою про надання адвокатського імунітету. Положення діючого закону помилково зміщують захист прав клієнта на «другу лінію» правового регулювання, що дозволяє скептично сприймати та трактувати «адвокатський закон виключно для адвокатів». П’ятирічні дискусії між адвокатами, правоохоронними органами та судами щодо практики реалізацїї гарантій адвокатської діяльності, є тому належним доказом.

Водночас, незважаючи на те, що основним досягненням діючого закону проголошено створення єдиної професійної самоврядної організації з обов’язковим членством і ній, адвокати досі не зрозуміли особисто для себе користь такого членства, оскільки не отримали належного захисту своєї діяльності, а заплутана система органів самоврядування з відсутністю належного розмежування компетенції виконавчих та представницьких органів різного рівня призводить до нівелювання самоврядності, посилення залежності адвокатів від свавільних рішень організації, яку вони утримують власним коштом.

Запропонований проект закону достатньою мірою вирішує ці наболілі проблеми. Законодавець пропонує розмежувати статус адвоката, особи, яка має право здійснювати адвокатськую діяльність, та адвоката, який здійснює незалежну професійну діяльність. Держава гарантує імунітет від незаконного втручання саме незалежним професіоналам. Тобто державні гарантії розповсюджуються саме на адвокатську діяльність, відносини адвокат — клієнт: розширений предмет адвокатської таємниці, адвокатська таємниця захищена неможливістю вилучення, огляду, залучення в якості доказів будь-якої інформації, що складає адвокатську таємницю, визначений особливий порядок отримання правоохоронними органами дозволу входу до приміщень, в яких адвокат здійснює свою діяльність. Порушення встановлених процедур, тягне за собою визнання отриманих доказів недопустимими. Відповідними нормами доповнений Кримінальний процесуальний кодекс.

Одночасно норми проекту спрямовані на забезпечення незалежності саме адвокатської діяльності, шляхом виключення гарантій та адвокатського імунітету для відносин підпорядкування адвокат – працедавець, що не є адвокатським об’єднанням чи бюро, при цьому законодавець, не обмежуючи право на заняття підприємницькою діяльністю особами, що отримали статус адвоката, надає останнім також право встановлювати наряду з цивільно-правовими трудові відносини: адвокат—адвокат, або адвокат—адвокатське об’єднання, покладаючи відповідальність за забезпечення незалежності адвокатської діяльності адвоката—працівника на адвоката— працедавця.

Законопроект посилює дисциплінарну відповідальність адвоката за неналежне виконання своїх професійних обов’язків перед клієнтом та судом, одночасно закріплюючи принцип юридичності визначеності при оцінці ознак дисциплінарного проступку та видів можливої відповідальності.

Визначаючи нову процедуру допуску до професії, законодавець максимально виключив суб’єктивний підхід в оцінці знань та навиків претендентів, а запровадження анонімного тестування після набуття необхідного досвіду діяльності на посадах стажера адвоката, судді або прокурора, зробить адвокатський іспит більш об’єктивним. При цьому прикінцеві положення закону встановлюють перехідний період для входу в професію юристами за спрощеною процедурою саме для виконання конституційних положень про встановлення адвокатської монополії.

Також зконодавець запроваджує нові, більш широкі можливості участі кожного адвоката в системі єдиної самоврядної організації на національному та регіональному рівнях шляхом безпосередної участі в регіональних конференціях, повної відкритості діяльності та процесу прийняття рішень органів адвокатського самоврядування для кожного адвоката, розмежування компетенції регіональних та національних органів самоврядування. Нарешті Національна асоціація адвокатів України як організація отримає власні виконавчі органи, а адвокатура України чітку й зрозумілу систему органів адвокатського самоврядування.

Джерело: Юридичний вісник України

Законодавство

5 днів для прийняття лічильника на абонентський облік

Опубліковано

on

От

Набрав чинності наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України «Про затвердження Порядку прийняття приладу обліку на абонентський облік» від 12 жовтня 2018 р. № 270.

Порядок поширюється на відносини між:

  • операторами зовнішніх інженерних мереж;
  • виконавцями комунальних послуг;
  • визначеними власниками будівлі особами, що здійснюють розподіл між споживачами обсягів комунальної послуги;
  • власниками будівель та окремих приміщень у ній щодо прийнятих / не прийнятих на абонентський облік приладів обліку, що встановлюються після набрання чинності Законом «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».

Вузол комерційного обліку приймається на абонентський облік оператором зовнішніх інженерних мереж безпосередньо, чи разом з виконавцем відповідної комунальної послуги (якщо оператор не є виконавцем) протягом 14 календарних днів з дня встановлення або дня отримання, одним з них, звернення від власника (співвласників) будівлі.

У разі встановлення вузла обліку власником будівлі самостійно, у заяві про прийняття вузла на облік зазначається:

  • найменування юридичної особи або ПІБ особи, яка є власником (представником співвласників) будівлі;
  • поштова адреса власника або представника власника / співвласників;
  • спосіб отримання повідомлень заявником (наприклад е-пошта);
  • місцезнаходження будівлі, у якій встановлено вузол;

Серед додатків до заяви мають бути:

  • підтвердження права власності на будівлю (крім багатоквартирних будинків);
  • копія проектної документації на встановлення вузла обліку;
  • копія декларації про відповідність засобу вимірювальної техніки;
  • копія супровідної документації до засобу вимірювальної техніки;
  • копія акта приймання-передавання робіт із встановлення вузла комерційного обліку.

Дата і час огляду та опломбування вузла обліку призначається протягом 5 календарних днів з дня тримання заяви. У разі подання заяви до виконавця – не оператора, вона не пізніше дня, наступного за днем отримання такої заяви, передається оператору.

Огляд і опломбування вузла комерційного обліку проводить представник оператора зовнішніх інженерних мереж у присутності власників будівлі або їхнього представника, а також представника виконавця відповідної послуги (у разі якщо оператор не є таким виконавцем), чи без них, якщо вони були належно повідомлені та доступ до вузла є безперешкодним.

Представник виконує опломбування вузла та повинен скласти акт про прийняття вузла на абонентський облік, який підписується у 2 примірниках представником оператора зовнішніх мереж,  присутніми представниками виконавця відповідної послуги та власником (співвласниками) будівлі або представником.

Ці особи маються право додати до акта свої письмові зауваження, що в акті має бути зафіксовано.

Також зазначаються дата опломбування та початкові показання приладів обліку.

Подібна процедура застосовується і до прийняття на облік вузла розподільного обліку.

Читати далі

Законодавство

У санаторній школі навчальний процес узгоджуватимуть з лікуванням

Опубліковано

on

От

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про санаторну школу» від 21 листопада 2018 р. № 1026

Згідно з Положенням санаторна школа є закладом загальної середньої освіти як державного, комунального, так і приватного чи корпоративного статусу з відповідним профілем для дітей, які потребують тривалого лікування. В санаторній школі забезпечується здобуття освіти та відновлення і зміцнення здоров’я учнів з наданням їм медичної допомоги.

Здобуття освіти та отримання медичної допомоги в таких школах здійснюється безоплатно за рахунок державного та місцевих бюджетів, коштів засновників, інших джерел, не заборонених законодавством.

У школі можуть бути утворені структурні підрозділи, у тому числі філії, дошкільні групи, інтернати з частковим або повним утриманням учнів.

Також для проведення уроків з трудового навчання та здійснення профорієнтації можуть створюватися навчально-виробничі майстерні, навчально-дослідні ділянки тощо.

Положенням передбачено організаційні особливості навчання дітей з психоневрологічними захворюваннями, хворих на сколіоз, тощо.

Зокрема, для дітей з ураженою психічною системою організація освітнього процесу трудового навчання погоджується  з лікарем-психіатром та за рішенням педагогічної ради санаторної школи, процеси, пов’язані із статичним напруженням, заміняються іншими видами діяльності за умови збереження змісту навчальної програми.

Докладніше про санаторну школу можна  прочитати в нашій попередній публікації.

Читати далі

Законодавство

Використання ПЗ на фондовому ринку – з дотриманням законодавства про санкції

Опубліковано

on

От

Вступило в силу рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Змін до Вимог до програмних продуктів, які використовуються на фондовому ринку, та програмного забезпечення автоматизованих, інформаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, призначених для здійснення професійної діяльності на фондовому ринку, депозитарної діяльності Центрального депозитарію цінних паперів» від 9 жовтня 2018 р. № 708.

Новими абзацами 12 – 14 п. 3 розділу І встановлено, що використання програмного продукту на фондовому ринку здійснюється безпосередньо професійними учасниками, Центральним депозитарієм (далі – суб’єкти) та клієнтами цих суб’єктів у випадках наданням послуг під час здійснення суб’єктами професійної чи депозитарної діяльності.

Визначення спеціалізованого програмного продукту тепер поширюється на програмні продукти для комп’ютерів та інших пристроїв, а також на програмні засоби у формі відокремлених програм, у формі комплексних та розподілених автоматизованих систем, у формі веб- сайтів та застосунків.

Новим п. 3 розділу IV вказали, що у разі власної розробки або розробки на замовлення програмного продукту суб’єктами, зміни до продукту розробляються на підставі змін до технічного завдання на цей продукт та відображаються в експлуатаційній документації. Зміни до програмного продукту, який придбано або отримано у користування, вносяться у порядку супроводження такого продукту та повинні мати супроводжувальну документацію (актуалізовану експлуатаційну документацію або зміни та доповнення до неї у вигляді окремих документів).

За новою редакцією п. 4. розділу V при створенні як програмного забезпечення інформаційно–телекомунікаційних систем, так і самої системи суб’єктів, програмні засоби мають використовуватись на правових підставах із дотриманням майнових та авторських прав, а також законодавства про санкції.

Читати далі

В тренді

 

Підпишись на нашу розсилку.

Юридичні новини 1 раз на день у твоїй поштовій скринці.