Connect with us

Lexinform™ - платформа важливої правової інформації.

Для правників усіх спеціалізацій - свіжі новини про найважливіші нормативні акти і законопроекти з погляду їх значущості, показові та прецедентні рішення судів, коментарі до цих рішень, юридичний аналіз правових позицій, зокрема – рішень Верховного Суду.

Правові новини охоплюють події в Україні, а також світові юридичні новини, які справляють вплив на нашу правову дійсність, в тому числі – на розвиток вітчизняного законодавства та правової системи в цілому.

Репортажі та фахові звіти про найцікавіші заходи в царині права дадуть можливість не лишити поза увагою жодної значної події, а календар прийдешніх науково-практичних конференцій, форумів, круглих столів, експертних нарад та інших зібрань, присвячених нагальним юридичним проблемам, - допоможе не пропустити майбутніх заходів.

Тут постійно накопичуються варіанти розв’язання складних правових питань, неординарні юридичні висновки, аналітичні матеріали з практики правозастосування, досудового розв’язання спорів, зокрема арбітражу і медіації.

Автори - досвідчені адвокати, знані фахівці з різних галузей права пропонують власне тлумачення норм права та випробувані практичні прийоми, переможні правові аргументи для судового спору.

Законодавство

Яким бути новому закону про адвокатуру та адвокатську діяльність?

Опубліковано

on

Інна Рафальська,
голова Ради адвокатів міста Києва, заслужений юриcт України

Роль і значення інституту адвокатури в сучасному демократичному суспільстві неможливо переоцінити. Адже саме незалежній адвокатурі держава делегувала функцію представництва і захисту прав та інтересів кожної особи в судах, надання тим, хто її потребує, професійної правничої допомоги. Конституційні зміни, що відбулися, нарешті визначили за адвокатурою належну роль у системі правосуддя. Відбулося те, чого саме всі останні двадцять років прагнула адвокатська спільнота.

Одночасно конституційне визнання ролі адвокатури в системі правосуддя потребує інституційного посилення ролі та незалежності кожного адвоката на законодавчому рівні.

Системні зміни в сфері правосуддя та процедурі судочинства, безумовно зробили неминуче невідкладними зміни в законодавстві, що регулює адвокатську діяльність. Завдання нового закону про адвокатуру та адвокатську діяльність цілком практичні:

  1. Новий закон – один з елементів вдосконалення системи правосуддя. Прагнення держави забезпечити дійсно високопрофесійну правничу допомогу громадянам потребує встановлення нових, більш високих стандартів адвокатської професії та якості правничої допомоги: адвокат захищає не лише право конкретного клієнта, а основоположний принцип суспільства – верховенство права.
  2. Для належної реалізації цих завдань адвокат має отримати усі необхідні правові інструменти, які забезпечать реальну змагальність учасників судової процедури.
  3. Змагальність процесу повинна бути забезпечена належними державними гарантіями – адвокатським імунітетом.
  4. Адвокатський імунітет захищає не персонально адвоката, а довірительні взаємовідносити адвоката та клієнта, і спрямований на забезпечення збереження адвокатської таємниці.
  5. Адвокатська таємниця є абсолютним пріоритетом захисту державою, проте, гарантії остання надає лише незалежній професійній адвокатській діяльності.
  6. Незалежність адвокатської діяльності реалізується через систему професійних прав та етичних стандартів. Професійні права мають бути забезпечені правовими механізмами реалізації та відповідальністю за їх порушення. В свою чергу розширення професійних прав кореспондується з посиленням відповідальності адвоката перед клієнтом — за належний захист та представництво судом – за добросовісну процесуальну поведінку.
  7. Законодавчо визначено, що незалежність кожного адвоката як члена професійної спільноти гарантується, крім іншого, можливістю безпосереньої участі у вирішенні питань, пов’язаних із саморегулюванням адвокатської діяльності на демократичних засадах.
  8. Крім того, проект спрямований на вирішення правових колізій, які були виявлені протягом минулих п’яти років дії існуючого закону. Проблеми чинного закону наступні: декларативність положень щодо незалежності та професійних гарантій адвокатської діяльності. Відсутній будь-який дієвий правовий механізм поновлення порушених професійних прав. При цьому відсутнє законодавче розмежування захисту легітимної професійної діяльності та статусу особи, яка має право на здійснення адвокатської діяльності й одночасно здійснює іншу діяльність, з вимогою про надання адвокатського імунітету. Положення діючого закону помилково зміщують захист прав клієнта на «другу лінію» правового регулювання, що дозволяє скептично сприймати та трактувати «адвокатський закон виключно для адвокатів». П’ятирічні дискусії між адвокатами, правоохоронними органами та судами щодо практики реалізацїї гарантій адвокатської діяльності, є тому належним доказом.

Водночас, незважаючи на те, що основним досягненням діючого закону проголошено створення єдиної професійної самоврядної організації з обов’язковим членством і ній, адвокати досі не зрозуміли особисто для себе користь такого членства, оскільки не отримали належного захисту своєї діяльності, а заплутана система органів самоврядування з відсутністю належного розмежування компетенції виконавчих та представницьких органів різного рівня призводить до нівелювання самоврядності, посилення залежності адвокатів від свавільних рішень організації, яку вони утримують власним коштом.

Запропонований проект закону достатньою мірою вирішує ці наболілі проблеми. Законодавець пропонує розмежувати статус адвоката, особи, яка має право здійснювати адвокатськую діяльність, та адвоката, який здійснює незалежну професійну діяльність. Держава гарантує імунітет від незаконного втручання саме незалежним професіоналам. Тобто державні гарантії розповсюджуються саме на адвокатську діяльність, відносини адвокат — клієнт: розширений предмет адвокатської таємниці, адвокатська таємниця захищена неможливістю вилучення, огляду, залучення в якості доказів будь-якої інформації, що складає адвокатську таємницю, визначений особливий порядок отримання правоохоронними органами дозволу входу до приміщень, в яких адвокат здійснює свою діяльність. Порушення встановлених процедур, тягне за собою визнання отриманих доказів недопустимими. Відповідними нормами доповнений Кримінальний процесуальний кодекс.

Одночасно норми проекту спрямовані на забезпечення незалежності саме адвокатської діяльності, шляхом виключення гарантій та адвокатського імунітету для відносин підпорядкування адвокат – працедавець, що не є адвокатським об’єднанням чи бюро, при цьому законодавець, не обмежуючи право на заняття підприємницькою діяльністю особами, що отримали статус адвоката, надає останнім також право встановлювати наряду з цивільно-правовими трудові відносини: адвокат—адвокат, або адвокат—адвокатське об’єднання, покладаючи відповідальність за забезпечення незалежності адвокатської діяльності адвоката—працівника на адвоката— працедавця.

Законопроект посилює дисциплінарну відповідальність адвоката за неналежне виконання своїх професійних обов’язків перед клієнтом та судом, одночасно закріплюючи принцип юридичності визначеності при оцінці ознак дисциплінарного проступку та видів можливої відповідальності.

Визначаючи нову процедуру допуску до професії, законодавець максимально виключив суб’єктивний підхід в оцінці знань та навиків претендентів, а запровадження анонімного тестування після набуття необхідного досвіду діяльності на посадах стажера адвоката, судді або прокурора, зробить адвокатський іспит більш об’єктивним. При цьому прикінцеві положення закону встановлюють перехідний період для входу в професію юристами за спрощеною процедурою саме для виконання конституційних положень про встановлення адвокатської монополії.

Також зконодавець запроваджує нові, більш широкі можливості участі кожного адвоката в системі єдиної самоврядної організації на національному та регіональному рівнях шляхом безпосередної участі в регіональних конференціях, повної відкритості діяльності та процесу прийняття рішень органів адвокатського самоврядування для кожного адвоката, розмежування компетенції регіональних та національних органів самоврядування. Нарешті Національна асоціація адвокатів України як організація отримає власні виконавчі органи, а адвокатура України чітку й зрозумілу систему органів адвокатського самоврядування.

Джерело: Юридичний вісник України

Законодавство

Регіональні управління ДВС реорганізують

Опубліковано

on

Кабмін схвалив пропозицію Мін’юсту щодо реалізації протягом 2018—2019 років експериментального проекту по оптимізації повноважень державних виконавців та спеціалістів органів примусового виконання рішень.

Відповідна постанова Кабміну від 29 серпня 2018 року No 700 «Про реалізацію експериментального проекту в сфері примусового виконання рішень» набере чинності з дня опублікування. Систему органів примусового виконання рішень планують оптимізувати, зокрема створити (в якості пілотного варіанту) окружні відділи ДВС, реорганізувавши районні, районні в містах, міські, міжрайонні відділи в Дніпропетровській, Луганській, Одеській, Сумській областях та м. Києві. Окружні відділи будуть територіально орієнтовані на систему окружних судів.

Також запланована організація «Центрів виконання рішень» з розміщенням у них управлінь ДВС головних територіальних управлінь юстиції у вказаних регіонах. У таких центрах будуть забезпечені умови для комунікації учасників виконавчого провадження з органами ДВС. У центрах буде здійснюватися виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб), а учасники виконавчого провадження будуть проінформовані про свої права, зможуть отримати допомогу в оформленні документів, заяв тощо.

За результатами реалізації експериментального проекту Мін’юст планує збільшити відсоток виконаних рішень (не менше ніж на 10%) і цим самим зменшити кількість скарг на дії (бездіяльність) державних виконавців та роботу органів ДВС, а також підвищити рівень довіри суспільства.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

Законодавство

За борги відключатимуть без попередження

Опубліковано

on

Вступило в дію рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації «Про внесення змін до Основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг» від 24 липня 2018 р. № 388. Згадані Основні вимоги затверджено Нацкомісією від 29 листопада 2012 р. рішенням № 624.

Операторам заборонили стягувати зі споживача плату не лише за телефонами екстреного зв’язку (101, 102, і ін.) а й за доступ до телекомунікаційних мереж для надсилання благодійного телекомунікаційного повідомлення відповідно до абз. 6 п. 2.3 розділу II. За нормою абз. 2 п. 3.6.2. розділу ІІІ Положення обов`язки оператора, провайдера повинні передбачати надання таких послуг безоплатно.

Окрім того, за новим абз. 15 цього ж п. 3.6.2 оператори надаватимуть інформацію про умови виконання благодійного телекомунікаційного повідомлення.

За новою редакцією п.п. 3.5.9, 3.5.11, 3.5.12 у розділі III технічна сторона надання послуг має передбачати дистанційне замовлення скорочення переліку наданих послуг замість їх тимчасового припинення.

Додано новий п. 3.11, який визначає особливості відносин у разі направлення благодійного телекомунікаційного повідомлення: для надсилання благодійного повідомлення оператор повідомить споживача про найменування такої послуги і розмір коштів, які будуть перераховані з особового рахунка абонента. Інформування абонента про суму коштів, списану з його особового рахунка, здійснюється безпосередньо після надсилання повідомлення. Ці суми зазначаються в рахунку окремо від сум, що належать до сплати за інші послуги.

Також, змінами абз. 8 п. 3.6.2 передбачено, що за наявності заборгованості абонента, скорочення переліку послуг, припинення їх надання чи відключення може відбуватися без попередження.

Читати далі

Законодавство

Не більше 1 млн на кожну групу молодих вчених

Опубліковано

on

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті Національній академії наук для підтримки розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень» від 22 серпня 2018 р. № 641.

Порядком визначені, що кошти з держаного бюджету виділяються на:

  1. підтримку наукових досліджень і науково-технічних розробок відповідно до затвердженого постановою Кабміну від 7 вересня 2011 р. № 942;
  2. виконання досліджень та розробок на конкурсній основі;
  3. проведення молодими вченими досліджень і розробок шляхом створення на конкурсній основі дослідницьких лабораторій (груп) молодих вчених;
  4. проведення на конкурсній основі спільних міжнародних наукових досліджень;
  5. придбання новітнього та модернізацію існуючого наукового обладнання.

Кошти, за 1-м пунктом надаються науковим установам НАН України для проведення пріоритетних досліджень і розробок які віднесені до категорії А, тобто мають вагомі наукові і практичні результати широкого національного і міжнародного значення.

Виконання таких дослідження і розробок повинно відбуватися в межах 2 років.

Умовами надання коштів за п. 2 є короткий строк виконання таких робіт – до 1 року, та співфінансування (сума більше державного видатку) з боку установ та організацій різних форм власності.

Для створення створити лабораторій (груп) молодих вчених встановлено умову наявності досвіду участі керівника проекту (віком до 35 років) в міжнародних проектах не менше 2 років та/або аналогічний період стажування в провідних наукових центрах за кордоном, та/або вагомі наукові результати, підтверджені публікаціями в провідних міжнародних виданнях. При цьому розмір щорічного гранту для кожної лабораторії (групи) не перевищуватиме 1 млн. гривень.

Витрати бюджету на придбання та модернізацію наукового обладнання здійснюватиметься з метою здійснення заходів за п.п. 1 – 3.

Читати далі

В тренді