Законодавство
Зберігачі державних резервів мають відповідати 8 критеріям
Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21 січня 2025 р. № 58, якою:
1) визначено механізм формування державних резервів та переміщення матеріальних цінностей державних резервів;
Зокрема передбачено, що відповідальними зберігачами та резервантами можуть бути суб’єкти господарювання (резиденти та нерезиденти) незалежно від форми власності, які відповідають таким критеріям:
1) провадження господарської діяльності у відповідній сфері не менше ніж п’ять років;
2) наявність у користуванні (на весь строк відповідального зберігання (резервування) необхідних для відповідального зберігання (резервування) будівель, приміщень, сховищ, споруд, не розташованих на територіях, тимчасово окупованих російською федерацією, або на територіях, на яких ведуться бойові дії, що включені до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого в установленому порядку;
Читайте також: Формування антикорупційного законодавства як приклад відсутності політичної волі для подолання корупції в Україні
3) наявність у користуванні акцизних складів та наявність ліцензії на право виробництва або зберігання, або оптової чи роздрібної торгівлі пальним (на весь строк відповідального зберігання (резервування) пального) (у разі закупівлі послуги з відповідального зберігання чи резервування пального);
4) на період воєнного стану впровадження у місцях зберігання пального інженерно-технічних заходів захисту від ракетно-дронових атак, передбачених законодавством у сфері захисту об’єктів критичної інфраструктури (у разі закупівлі послуги з відповідального зберігання чи резервування пального);
5) відповідність місць зберігання пального галузевим стандартам (у разі закупівлі послуги з відповідального зберігання чи резервування пального);
6) відсутність податкової заборгованості;
7) наявність договору про надання охоронних послуг та протипожежної безпеки;
8) наявність можливості виконання функцій резервування шляхом забезпечення зберігання та освіження матеріальних цінностей без розриву в часі (у разі закупівлі послуг резервування).
Відповідальним зберігачем та резервантом не може бути суб’єкт господарювання за наявності хоча б однієї з таких умов:
1) у статутному капіталі суб’єкта господарювання є частка держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором та/або державою-окупантом;
2) кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами) суб’єкта господарювання є резиденти держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором та/або державою-окупантом;
3) у суб’єкта господарювання власниками статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі є резиденти держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором та/або державою-окупантом;
4) щодо суб’єкта господарювання застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України «Про санкції»;
5) суб’єкт господарювання зареєстрований в офшорній зоні (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 р. № 143 «Про віднесення держав до переліку офшорних зон»), має непрозору структуру власності (бенефіціарні власники не розкриті на 100 відсотків);
6) суб’єкт господарювання зареєстрований згідно із законодавством держави, включеної Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) до переліку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом;
7) у статутному капіталі суб’єкта господарювання є частка, що прямо чи опосередковано належить особам, зазначеним у п. 5 та/або 6 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про державні резерви»;
8) суб’єкт господарювання протягом останніх трьох років притягався до відповідальності за порушення, передбачені п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів;
9) суб’єкт господарювання перебуває у стані припинення (реорганізації, ліквідації) або у процедурі банкрутства;
10) місцезнаходженням (місцем реєстрації) суб’єкта господарювання є держава, включена до переліку держав, що не виконують чи неналежним чином виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення.
Також зверніть увагу на Правові позиції Верховного Суду щодо кримінальних правопорушень, пов’язаних з війною, та збірник Воєнний стан. Всі нормативні матеріали, алгоритми дій, роз’яснення, корисні ресурси.
