Судова практика
Висловлювання головуючим суддею у кримінальному провадженні своєї позиції щодо винуватості особи до виходу в нарадчу кімнату є порушенням таємниці наради суддів
17 вересня 2025 р. Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 161/1961/24 задовольнив частково касаційну скаргу захисника, яка стверджувала про упередженість головуючого у суді першої інстанції.
Вироком районного суду, залишеним без змін апеляційним судом, обвинуваченого визнано винуватим та засуджено за ч. 2 ст. 125 КК.
У касаційній скарзі захисник зазначала, що головуючий у суді першої інстанції під час останнього слова обвинуваченого всупереч ст. 365, 367 КПК проявив упередженість і наперед висловив своє рішення щодо винуватості обвинуваченого, у тому числі промовивши: «А за що виправдувальний, за те, що зуби вибив?».
Читайте також: Порушення таємниці наради суддів не є безумовною підставою для скасування вироку
Верховний Суд у результаті прослуховування запису перебігу судового засідання, встановив, що, дійсно, головуючий у справі припустився такого вислову, та зазначив, що указані дії судді свідчать про порушення принципу диспозитивності кримінального процесу.
Прояв емоцій судом під час судового розгляду є порушенням принципу відстороненості і може ставити під сумнів законність прийнятого рішення і судового процесу в цілому.
Поряд із цим, на думку колегії суддів, указаним висловом головуючий фактично оголосив свою позицію щодо винуватості обвинуваченого до виходу у нарадчу кімнату, що також є порушенням таємниці наради суддів, яке є гарантією неупередженості та об’єктивності судового рішення, адже лише в нарадчій кімнаті вирішуються питання передбачені ст. 368 КПК, оцінюються та зіставляються докази. Тобто суд вирішує комплекс обставин, які в тому числі впливають на доведеність чи недоведеність винуватості особи.
Читайте також: Дані про стан сп’яніння підозрюваного у момент вчинення кримінального правопорушення не належать до лікарської таємниці
У рішенні Об’єднаної палати Касаційного кримінального суду від 24 лютого 2020 р. у справі № 128/2455/15-к розкрито поняття «таємниці нарадчої кімнати».
Згідно з положеннями КПК нарада суду відбувається в нарадчій кімнаті, тобто ізольованому приміщенні, доступ до якої інших осіб, крім судді або суддів, які входять до складу колегії у вказаному кримінальному провадженні, відсутній; судді зобов’язані приймати рішення виключно на підставі внутрішнього переконання, що сформувалося в ході судового розгляду, і власних правових знань; під час ухвалення судового рішення ніхто не має права перебувати в нарадчій кімнаті, крім складу суду (судді), який здійснює судовий розгляд; неприпустимим є контакт із суддями (суддею), які перебувають у нарадчій кімнаті, у тому числі по телефону чи з використанням інших засобів зв’язку стосовно справи, що розглядається; заборонено розголошувати відомості про те, що відбувається в нарадчій кімнаті, включаючи обговорення фактичних обставин кримінального провадження, хід обговорення, судження суддів, їх позиції, результат голосування; неприпустимим є будь-який вплив ззовні на процес прийняття судового рішення; судді (суддя) не мають права консультуватися з будь-ким стосовно приводу розгляду кримінального провадження; під час перерви судді (суддя) не можуть спілкуватися з особами, які брали участь у кримінальному провадженні та не вправі обговорювати матеріали цього провадження; судді (суддя) зобов’язані бути зосередженими на обставинах того кримінального провадження, для вирішення якого і для ухвалення судового рішення в якому видалилися до нарадчої кімнати.
З огляду на викладене, Верховний Суд визнав, що зазначені дії головуючого судді місцевого суду свідчать про недотримання принципу диспозитивності, порушують таємницю нарадчої кімнати, що є істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, у зв’язку з чим вирок районного суду та ухвалу апеляційного суду скасував і призначив новий розгляд у суді першої інстанції.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 19 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
