Таємне життя вашого будинку: Що приховують горища та підвали?

Коли ми купуємо чи орендуємо квартиру, наш погляд зазвичай обмежується стильним ремонтом або видом з вікна. Проте справжнє життя багатоквартирного будинку, його безпека вирішуються на технічних поверхах, у підвалах та на горищах. Сьогодні ці зони перетворилися на справжні поля хронічних битв та німих конфліктів між ЖКП, ОСББ та самими власниками квартир.

Багатоквартирний будинок — це цілісний майновий комплекс, де підвали й горища є спільною сумісною власністю всіх мешканців, а їхнє правове поле регулюється жорсткими технічними регламентами. Порушення цих правил — це не просто дрібний адміністративний проступок, а пряма загроза руйнування всього будинку. Що ж каже закон (а саме Наказ Держжитлокомунгоспу № 76), які міфи про спільне майно час розвінчати та як змусити ЖКП працювати?

Горище: Замкнений світ під розпеченим дахом. Для багатьох мешканців верхніх поверхів горище здається логічним продовженням їхнього життєвого простору. Чому б не вивісити туди сушитися білизну? Що каже закон (п. 3.2.7): Використання горищних приміщень під майстерні, для сушіння білизни й під складські приміщення суворо заборонено. Горище — це тепловий буфер будівлі. Нормативи вимагають суворого контролю його температурно-вологісного режиму. Ігнорування цих норм веде до передчасного зносу конструкцій даху, відповідальність за ремонт якого потім важко перекласти на когось одного.

У холодних горищах температура повітря не повинна перевищувати температуру на вулиці більш ніж на +4 °C. Це критично важливо, щоб на перекриттях та кроквax не випадав конденсат. У теплих горищах температура, навпаки, не повинна падати
нижче +12 °C, а стан вентиляційних каналів та сталевих сіток на шахтах обслуговуюче ЖКП або управляюча компанія повинна перевіряти щонайменше раз на рік.

Резонансний нюанс щодо «відкритих дахів «:Романтичні прогулянки дахом чи встановлення індивідуальних антен без погодження — незаконні. Пункт 3.2.5 чітко вимагає: входи на горище та дах мають бути завжди замкнені. Один комплект ключів зберігається в диспетчера ЖКП, другий — у консьєржа чи двірника. На самих дверях обов’язково має бути напис про місцеперебування ключів. Вхід туди дозволено виключно працівникам експлуатаційних служб та майстрам.

Читайте також: Необхідна обачність перед купівлею нерухомого майна

Підвали: Між сирістю, котами та транзитними трубами. Якщо горище — це «голова» будинку, то підвал — його серце та судинна система. Саме тут проходять транзитні інженерні комунікації: водопостачання, опалення та каналізація. Найбільший резонанс у суспільстві завжди викликають два питання: приватні комірчини та тварини.

1. Самочинні сараї та замки. Представники виконавця послуг (ЖКП чи аварійні бригади) повинні мати доступ до транзитних комунікацій. Якщо через ваш замок на підвальній комірчині аварійна бригада не зможе вчасно перекрити воду під час прориву — вся відповідальність за затоплення та матеріальні збитки сусідів юридично може лягти саме на вас.

2. Вічна війна: Коти проти щурів. Суперечки між зоозахисниками, які підгодовують безпритульних котів у підвалах, та мешканцями перших поверхів, які скаржаться на запах, тривають роками. Тут вимагається забезпечити «захист приміщень від проникнення тварин: гризунів, кішок, собак». Для цього обслуговуюче ЖКП на всі канали, вікна та отвори підвалів має встановити металеві сітки.

Водночас підвал не можна замуровувати наглухо — він повинен «дихати». Закон зобов’язує забезпечити щонайменше одноразовий повітряобмін за добу. Якщо в підвалі з’явилися конденсат чи цвіль — це ознака порушення вентиляції, яку ЖКП або ОСББ зобов’язані негайно усунути (навіть шляхом пробиття додаткових отворів чи встановлення витяжних вентиляторів).

Читайте також: Звертайтесь до нотаріуса ще до укладення угоди

Хто винен і що робити мешканцям? Коли у квартирах на першому поверсі з’являється сирість через занедбаний підвал, або коли мешканці верхніх поверхів страждають від спеки чи протікань через перекрите мотлохом горище, варто розуміти, закон чітко покладає обов’язок з контролю та утримання цих приміщень на виконавця послуг (ЖКП, обслуговуючу компанію чи правління ОСББ). Саме вони за рахунок коштів на утримання будинку зобов’язані: регулярно проводити дезінфекцію (дезінсекцію, дератизацію) у разі появи комах чи гризунів; фарбувати та білити стіни, стелі, димові труби та вентиляційні шахти на горищах; забезпечувати належне освітлення підвалів. контролювати, щоб технічні зони не перетворювалися на приватні звалища побутового сміття. Контроль за роботою ЖКП та правова грамотність мешканців — це єдиний спосіб вберегти будівлю від аварійного стану.

Вадим ЧУНЖИН,
адвокат

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути