Судова практика
Якщо обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК, не з корисливого мотиву, конфіскація майна як додаткове покарання не застосовується
28 травня 2026 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати ККС ВС у справі № 161/1641/25 частково задовольнила касаційну скаргу прокурора, який наполягав на конфіскації майна засудженого.
Особу було визнано винуватою у тому, що вона придбала з метою збуту особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – PVP, та психотропну речовину, обіг якої обмежено – амфетамін, поміщені в полімерні пакети, обмотані в ізоляційну стрічку, та приховала у землі, тим самим зберігала з метою збуту до часу їх виявлення та вилучення працівниками поліції.
Крім того, діючи умисно, повторно придбала з метою збуту наркотичну речовину канабіс, яку отримала посилкою від невстановленої особи, яку перенесла неподалік та продовжувала незаконно зберігати до моменту виявлення та вилучення працівниками поліції.
Вироком міськрайонного суду особу засуджено за ч. 2 ст. 307 КК із застосуванням ст. 69 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. 75 КК звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки, та покладено обов`язки, передбачені ст. 76 КК.
Ухвалою апеляційного суду апеляційну скаргу прокурора було задоволено частково, а вирок міськрайонного суду змінено – зараховано строк попереднього ув`язнення. У решті вирок місцевого суду залишено без змін.
У касаційній скарзі прокурор серед іншого наголошував, що судом без належного мотивування безпідставно не призначено обвинуваченому додаткове покарання у виді конфіскації майна, яке є обов’язковим відповідно до санкції ч. 2 ст. 307 КК.
Колегія суддів ККС зазначила, що відповідно до ч. 2 ст. 59 КК конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.
Натомість, за змістом обвинувального акта обвинуваченому не ставилося у провину вчинення кримінального правопорушення з корисливого мотиву, що виключає застосування конфіскації майна як додаткового покарання.
Водночас колегія суддів вважає аргументованими доводи прокурора про невідповідність призначеного засудженому судом покарання із застосуванням ст. 69 КК за обставин цього провадження, оскільки таке покарання не зможе забезпечити реалізацію приписів статей 50, 65 КК.
Тому Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 21 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
