Законодавство
Індивідуальні теплові пункти встановлюються в разі технічної можливості та економічної доцільності
Набрав чинності Закон України від 15 липня 2026 р. № 4937-IX щодо підтримки розвитку ефективного та сталого централізованого теплопостачання (з винятками).
Серед іншого, змінами до Закону України «Про теплопостачання» визначено термін індивідуальний тепловий пункт – тепловий пункт, до якого приєднані системи теплоспоживання однієї будівлі (споруди) або її частини, розташований всередині або за межами такої будівлі (споруди), її частини, в якому здійснюють автоматичне індивідуальне керування режимами теплоспоживання.
Також цей Закон доповнено ст. 26-2 «Встановлення (заміна) індивідуальних теплових пунктів».
Зокрема нею передбачено, що будівлі (споруди) або їхні частини, що приєднані до систем централізованого теплопостачання, але не обладнані індивідуальними тепловими пунктами або обладнані нерегульованими індивідуальними тепловими пунктами, або приєднуються до таких систем, можуть бути обладнані індивідуальними тепловими пунктами відповідно до порядку встановлення та обслуговування індивідуального теплового пункту, затвердженого Кабінетом Міністрів України, з урахуванням технічної можливості та критеріїв економічної доцільності.
Технічну можливість та економічну доцільність встановлення (заміни) індивідуального теплового пункту визначають окремо для кожної будівлі (споруди) або її частини.
Орган місцевого самоврядування утворює постійно діючу комісію (далі – комісія), затверджує її склад, до якого в обов’язковому порядку включає представника теплотранспортуючої організації відповідного населеного пункту, визначає порядок її роботи.
Власники (співвласники) будівель (споруд) або їхніх частин, приєднаних до систем централізованого теплопостачання, забезпечують доступ до них членам комісії для здійснення огляду з метою визначення технічної можливості встановлення (заміни) індивідуальних теплових пунктів.
Встановлення (заміну) індивідуальних теплових пунктів у будівлях (спорудах) або їхніх частинах, приєднаних до систем централізованого теплопостачання, здійснюють за ініціативою власників (співвласників) таких будівель, теплотранспортуючої організації або органу місцевого самоврядування.
Право власності на індивідуальний тепловий пункт, встановлений (замінений) у будівлі (споруді) або її частині, належить власнику (співвласникам) такої будівлі (споруди) або її частини, а в багатоквартирному будинку є спільною сумісною власністю його співвласників.
Також зверніть увагу на Правові позиції Верховного Суду щодо кримінальних правопорушень, пов’язаних з війною, та збірник Воєнний стан. Всі нормативні матеріали, алгоритми дій, роз’яснення, корисні ресурси.







