Судова практика
Кожний учасник організованої групи несе відповідальність за всі вчинені нею злочини, а тому кожному її учаснику за будь-якої форми участі інкримінується спільний злочинний результат, якого група досягла
1 червня 2026 р. Верховний Суд у складі Третьої судової палати ККС ВС у справі № 671/1319/20 відмовив у задоволенні касаційної скарги захисників, які вказували на недоведеність факту вчинення кримінального правопорушення у складі організованої групи.
Засуджений за ч. 2 ст. 355 КК після відбуття покарання організував та очолив стійку організовану групу для вчинення злочинів проти власності, поєднаних із застосуванням насильства до потерпілих та погроз застосування такого насильства, до складу якої залучив ще 3 осіб. Створивши організовану групу, обвинувачені розпочали безпосереднє вчинення злочинів, спрямованих на вимагання грошових коштів у потерпілих.
Суди визнали винуватими і засудили чотирьох обвинувачених за ч. 4 ст. 189 КК.
У касаційних скаргах захисники вказували, що органами досудового розслідування не доведено, що кримінальні правопорушення було вчинено у складі організованої групи. Зазначають, що судом не встановлено існування ознак організованої групи, а саме стійкості, ієрархії, чіткого розподілу ролей між учасниками, матеріально-технічного забезпечення, ініціатора створення та структури такої групи, наявності плану дій між учасниками.
Колегія суддів ККС вказала, що організована група, на відміну від групи з попередньою змовою (без попередньої змови), утворюється не одномоментно, а впродовж тривалого часу. За встановлених судом обставин на наявність саме такої форми співучасті вказує те, що до складу групи входило чотири особи і кожен з них мав конкретну роль та функцію.
Зокрема: – обвинувачений – організатор та виконавець злочинів, планував вчинення злочинів та доводив розроблений план до відома інших співучасників, підшукував осіб, яким висувати вимогу у передачі майна чи грошових коштів, здійснював розподіл функцій між співучасниками, вживав відповідні заходи безпеки та конспірації під час та після вчинення злочинів, спілкувався з особами, які були підібрані як потенційні потерпілі та висував їм вимогу у передачі грошових коштів чи майна; – інші троє членів цієї організованої групи – співвиконавці, відповідно до розподілених ролей чинили фізичний та психологічний тиск на осіб, які відмовлялися добровільно сплачувати грошові кошти, за вказівками організатора спричиняли тілесні ушкодження потерпілим, встановлювали місце перебування потерпілих та осіб, які б могли організувати їм зустріч з потерпілими.
Також на ознаку організованої групи вказує тривалий час її діяльності в одному населеному пункті, її кількісний склад, наявність внутрішніх зв’язків між її членами, кількість та конкретний вид злочинів, чіткий розподіл ролей учасників організованої групи, наявність матеріальної бази для вчинення злочинів, існування певних правил поведінки членів організованої групи, надавши кожному критерію детальну характеристику у вироку.
При кваліфікації злочину, вчиненого організованою групою, на перше місце виходить не індивідуальна роль кожного учасника у посяганні, характер виконуваних ним дій, а сама участь у групі особи, яка вчиняє злочин. Кожний учасник організованої групи несе відповідальність за всі злочини, вчинені такою групою, а відтак кожному її учаснику за будь-якої форми його участі інкримінується спільний злочинний результат, якого група досягла.
Колегія суддів погодилася з висновками судів попередніх інстанцій про те, що при вчиненні співвиконавцем злочинних дій були наявні всі основні ознаки організованої групи, а саме: стабільний склад групи, тісні стосунки між його учасниками, єдині для всіх правила поведінки, а також план злочинної діяльності, тобто, встановивши створення стійкого об`єднання для вчинення злочинів, суди попередніх інстанцій обґрунтовано кваліфікували дії обвинувачених за ч. 4 ст. 189 КК.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 22 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
