Без документів на підтвердження безготівкових надходжень уся різниця між задекларованим доходом і сумами проведеними через РРО належить до операцій, здійснених без застосування РРО

5 серпня 2026 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 804/3767/17 частково задовольнив касаційну скаргу фізичної особи-підприємця у спорі з податковим органом.

За результатами податкової перевірки ФОП контролюючий орган направив вимогу про сплату недоїмки з ЄСВ та рішення про застосування штрафних санкцій. ФОП своєчасно оскаржив первинне рішення ДФС до вищого податкового органу – повторну скаргу подано в межах десятиденного строку, який через вихідний день припадав на наступний робочий день. 

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали протиправним рішення ДФС про залишення цієї повторної скарги без розгляду, проте відмовили у визнанні протиправними самих вимоги та рішень про штрафні санкції, вважаючи їх законними по суті.

Читайте також: У разі реалізації товарів через інтернет-магазин на умовах повної післяплати, коли продавець не приймає кошти безпосередньо від покупця, РРО не застосовується

Верховний Суд послався на Порядок розгляду податковим органом скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затверджений наказом Мінфіну від 09.12.2015 № 1124, та ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», та вказав,  що контролюючий орган, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов’язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги… Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення контролюючим органом не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску.

Оскільки рішення ДФС про залишення повторної скарги без розгляду визнано протиправним і жодна зі сторін це не оскаржила, у ДФС виник обов’язок повторно розглянути скаргу позивача та прийняти вмотивоване рішення у встановлений строк. 

Читайте також: Непроведення розрахункових операцій через РРО має ту саму об’єктивну сторону, що й неоприбуткування готівки у касі

Тобто доки контролюючий орган не виконав обов’язку повторно розглянути скаргу платника (а за пропуску встановленого строку – доки не констатовано автоматичне повне задоволення скарги), суди не можуть оцінювати по суті правомірність вимоги та рішень про штрафні санкції, які є предметом цієї скарги.

Водночас, судами у цій справі було встановлено, що контролюючий орган виявив різницю між задекларованою підприємцем сумою отриманого доходу від провадження господарської діяльності та сумою, яку проведено через РРО.

ФОП у ході перевірки не надав документи, які підтверджували б надходження коштів від господарської діяльності у безготівковій формі на розрахункові рахунки. Таким чином, ним було порушено вимоги пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265 щодо проведення розрахункових операцій на господарських одиницях підприємця без застосування реєстратора розрахункових операцій та без видачі розрахункових документів встановленої форми.

Читайте також: Відсутність у фіскальних чеках обов’язкових реквізитів позбавляє такі документи статусу розрахункових 

Відповідальність за таке порушення передбачена п. 1 ст. 17 Закону № 265. 

Щодо вимог касаційної скарги в частині донарахування податку на доходи фізичних осіб через непідтверджені первинними документами витрати, та проведення розрахункових операцій без реєстраторів розрахункових операцій усупереч ст. 3 Закону № 265, то Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про правомірність відповідних податкових повідомлень-рішень, оскільки позивач сам не заперечував порушень при веденні книги обліку доходів і витрат.

Верховний Суд вказав, що в разі відсутності банківських рахунків і будь-яких документів, які підтверджують безготівкові надходження, вся різниця між сумою доходу, показаною в обліку та деклараціях, і сумами, проведеними через РРО, підлягає кваліфікації як розрахункові операції, здійснені без застосування РРО та без видачі розрахункових документів установленої форми. 

Отже, Верховний Суд скасував судові рішення в частині вимоги та рішень з ЄСВ і задовольнив позов у цій частині; у решті рішення судів попередніх інстанцій залишив без змін.

Підготував Леонід Лазебний

Повний текст рішення

З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 22 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.

Поділитися

Твітнути