Відсутність доведеної протиправності дій правоохоронців під час тимчасового вилучення майна виключає підстави для відшкодування моральної шкоди його власнику

1 липня 2026 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 522/759/25 залишив без задоволення касаційну скаргу власника транспортних засобів на постанову апеляційного суду, якою йому було відмовлено у відшкодування моральної шкоди за незаконне вилучення майна.

Під час обшуків у кримінальному провадженні за ч. 4, 5 ст. 190 КК (шахрайство), в якому позивач не мав процесуального статусу підозрюваного, слідчі на підставі ухвал слідчих суддів тимчасово вилучили належні йому вантажні автомобілі та причепи. У задоволенні клопотань слідчого про арешт цього майна суди відмовили, встановивши, що необхідність використання майна як доказу не обґрунтована, а саме майно не є знаряддям чи предметом злочину. Після цього майно було повернуто власнику. 

Читайте також: Неприйняття диспетчером служби 103 рішення про скерування бригади екстреної медичної допомоги за викликом може розцінюватися як протиправна бездіяльність і бути підставою для відшкодування моральної шкоди

Власник звернувся із позовом до суду та вимагав 3 млн грн відшкодування моральної шкоди за сам факт вилучення. Суд першої інстанції частково задовольнив позов (100 тис. грн), апеляційний суд скасував це рішення і в задоволенні позовних вимог відмовив повністю.

У касаційній скарзі позивач наполягав, що слідчі протиправно вилучали майно без дозволу слідчого судді у особи, яка не має відношення до подій, про що було відомо правоохоронцям.

Верховний Суд погодився з апеляційним судом, пославшись на власну правову позицію (постанова від 23.09.2024 у справі № 757/67430/21), і вказав, що підставою для відшкодування моральної шкоди, заподіяної безпідставним утриманням майна позивача як речового доказу у кримінальному провадженні органом державної влади, є встановлення їх незаконності в межах кримінального провадження. 

Читайте також: Розмір відшкодування моральної шкоди, завданої органами досудового розслідування і суду, не повинен спричинювати безпідставне збагачення потерпілої особи

Також Велика Палата ВС у постанові від 24.04.2018 по справі № 202/5044/17 висловила правову позицію про право власника, який не є учасником кримінального провадження, оскаржувати такі дії саме в порядку КПК України, а не в порядку окремого цивільного позову про шкоду.

Суд встановив, що ухвали слідчих суддів про відмову в арешті майна містили лише висновок про відсутність підстав для арешту (недоведеність доказового значення майна), але не встановлювали протиправності самого тимчасового вилучення. Крім того, при поверненні майна власник у відповідних протоколах жодних претензій не висловлював, зазначаючи про відсутність зауважень.

Оскільки відсутні протиправні дії органу досудового розслідування під час тимчасового вилучення та утримання майна позивача до його повернення, майно повернуто через незначний проміжок часу після постановлення ухвал, якими відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, відсутні підстави для відшкодування моральної шкоди.

Підготував Леонід Лазебний

Повний текст рішення

З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 22 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.

Поділитися

Твітнути