Безпідставною є конфіскація речового доказу, якщо в обвинуваченні не зазначено, що він був знаряддям чи предметом вчинення кримінального правопорушення

29 липня 2026 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 686/2322/21 частково задовольнив касаційну скаргу особи, щодо якої закрито кримінальне провадження в частині долі речових доказів, повернувши власнику ноутбук, конфіскований під час розслідування.

Особу було звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 361-2 КК України (несанкціонований збут інформації з обмеженим доступом) у зв’язку із закінченням строків давності. Тією самою ухвалою місцевий суд, з посиланням на п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК, конфіскував належний особі ноутбук; апеляційний суд залишив це рішення без змін, але вже з інших мотивів – що ноутбук конфісковано як знаряддя злочину. 

Читайте також: Застосування судом апеляційної інстанції спеціальної конфіскації не є тим «іншим випадком», передбаченим ч. 1 ст. 421 КПК, що погіршує становище обвинуваченого

Фігурант у касаційній скарзі наполягав, що ноутбук не був ані предметом, ані знаряддям інкримінованого їй правопорушення, яким за фабулою обвинувачення була сама передана інформація, зафіксована на флеш-накопичувачі.

Верховний Суд визнав конфіскацію безпідставною та вказав, що висновок апеляційного суду про те, що ноутбук було конфісковано судом першої інстанції, як знаряддя вчинення злочину на підставі п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України суперечить змісту ухвали місцевого суду, який натомість застосував п. 5 (конфіскація предмета правопорушення), а не п. 1 (знаряддя злочину) ч. 9 ст. 100 КПК.

Читайте також: Необхідність застосування спеціальної конфіскації майна має доводити сторона обвинувачення. Обвинувачений не повинний доводити правомірність його набуття

Також Суд вказав, що у формулюванні обвинувачення за ч. 2 ст. 361-2 КК України будь-які посилання на використання обвинуваченим ноутбуку марки «TOSHIBA» під час вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень як знаряддя вчинення злочину відсутні, при цьому предметом цього правопорушення є інформація, тому посилання суду на п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК України є безпідставним.

Суд додатково роз’яснив, що вказані речові докази могли бути конфісковані відповідно до положень ст. 100 КПК України лише на підставі ст. 96-1 КК України, тобто шляхом застосування спеціальної конфіскації за наявності підстав, прямо передбачених ст. 96-1 КК, яких у формулюванні обвинувачення щодо ноутбука не було.

Оскільки суди попередніх інстанцій допустили істотне порушення кримінального процесуального закону та неправильно застосували закон про кримінальну відповідальність саме в частині вирішення долі речових доказів, Верховний Суд змінив їхні рішення в цій частині, зобов’язавши повернути ноутбук марки «TOSHIBA» із зарядним пристроєм та картки пам’яті власнику; у решті судові рішення залишено без зміни.

Підготував Леонід Лазебний

Повний текст рішення

З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 22 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.

Поділитися

Твітнути