Визнання додаткової угоди про зміну орендної плати укладеною є неналежним способом захисту, оскільки не забезпечує реального стягнення коштів за новою нормативною грошовою оцінкою

11 серпня 2026 р. Верховний Суд у складі колегії суддів КГС у справі № 914/2276/25 відмовив міській раді у визнанні укладеним договору про внесення змін до договору оренди землі комунальної власності.

Міська рада у позові зазначала, що через зміну нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки розмір орендної плати підлягав перегляду (абз. 3 ч. 1 ст. 13 Закону № 1378-IV), та вимагала збільшити розмір орендної плати шляхом внесення змін до договору оренди.

Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили в задоволенні позову через неналежний та неефективний спосіб захисту прав, що є самостійною підставою для відмови у позові.

Читайте також: Виключається визнання неукладеним договору оренди землі з підстав відсутності його реєстрації, якщо сторони договору тривалий час виконували його умови

Суди встановили, що у спірних правовідносинах відсутній обов`язок сторін вносити зміни до договору оренди землі як в частині нормативної грошової оцінки, так і в частині орендної плати шляхом укладення договору про внесення змін, оскільки обов`язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки комунальної власності виникає в орендаря з моменту початку застосування такої нормативної грошової оцінки.

У касаційній скарзі позивач зазначав, що  суди попередніх інстанцій не врахували, що в договорі оренди землі сторони прямо передбачили можливість перегляду розміру орендної плати у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки комунальної власності.

Верховний Суд погодився з рішеннями судів, які, за його висновком, правильно врахували сформульовані у практиці ВС критерії ефективності способу захисту порушеного права, та підтвердив, що визнання укладеною додаткової угоди про зміну орендної плати землі комунальної власності (через нову нормативну грошову оцінку) є неналежним способом захисту, оскільки таке судове рішення не дозволяє стягнути орендну плату за новою нормативною оцінкою (узгоджується з постановою ВП ВС від 05 червня 2024 р. у справі № 914/2848/22).

Читайте також: Про належний спосіб захисту прав замовника на майно

Суд відхилив аргументи скаржника про істотне порушення умов договору через заборгованість відповідача, оскільки це не спростовує попередніх висновків, а внесення змін до договору оренди землі в редакції позивача не зумовить стягнення орендної плати за новою нормативною грошовою оцінкою.

У підсумку Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін.

Підготувала Тетяна Романенко

Повний текст рішення

З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 23 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.

Поділитися

Твітнути