Судова практика
ЄСПЛ констатував протиправність судових рішень через безпідставне застосування преюдиції щодо правової оцінки поважності причин пропуску позовної давності з процесу, де заявник не брав участі
9 вересня 2026 р. Велика Палата Верховного Суду у справі № 569/5712/14-ц частково задовольнила заяву набувача майна (за договором про задоволення вимог іпотекодержателя) про перегляд судових рішень апеляційного та касаційного судів за виключними обставинами на підставі рішення ЄСПЛ від 11 вересня 2025 р. у справі «Гумінський проти України» (Case of Guminskyy v. Ukraine, заява № 7210/15) щодо порушення ст. 6 Конвенції.
Суд першої інстанції відмовив прокурору у витребуванні ательє в заявника – набувача (за договором про задоволення вимог іпотекодержателя) на користь держави у зв’язку зі спливом позовної давності (ч. 4 ст.267 ЦК), установивши, що прокурор міг дізнатися про порушення не пізніше 2009 р.
Натомість апеляційний суд, з яким погодився ВССУ, витребував ательє у заявника. Суд визнав преюдиціальною поважність пропуску прокурором позовної давності, встановлену в іншій справі. У тому ж процесі первинний договір купівлі-продажу ательє визнано недійсним, оскільки продавець не мав необхідної дієздатності, а майно вибуло без вільного волевиявлення власника.
Читайте також: Преюдиція не працює або Звільнення від доказування не має абсолютного характеру
Згодом цей перший покупець передав за договором про задоволення вимог іпотекодержателя право на ательє заявнику. Оскільки майно вибуло з володіння власника поза його волею, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для його витребування від кінцевого набувача (заявника).
ЄСПЛ зауважив, що апеляційний суд (підтриманий касаційним судом) безпідставно застосував преюдицію щодо позовної давності з іншої справи. Той процес стосувався іншого юридичного питання та інших сторін. Оскільки заявник не брав у ньому участі, такий підхід позбавив його права заперечити щодо строків у власній справі та домогтися розгляду своїх аргументів.
Перевіряючи за матеріалами справи порушення, встановлені ЄСПЛ, Велика Палата Верховного Суду врахувала, що преюдиційне значення мають обставини справи, а не їхня правова оцінка іншим судом. Обставини, які встановлює суд, — це юридичні факти: життєві події чи дії, що зумовлюють правові наслідки. Преюдиційне значення мають лише рішення у справі за участю тих самих осіб або осіб, щодо яких установлено ці обставини (узгоджується з постановами ВС від 3 липня 2018 р. у справі № 917/1345/17 та від 1 вересня 2020 р. у справі № 907/29/19).
Читайте також: Захист порушеного права в разі пропущення строків позовної давності
Велика Палата Верховного Суду зауважила, що висновки суду в іншій справі щодо поважності причин пропуску прокурором позовної давності є правовою оцінкою обставин, а не преюдиційними обставинами в розумінні ч.ч. 4, 7 ст. 82 ЦПК.
Крім того, заявник (відповідач у цій справі) не брав участі у розгляді тієї справи судом першої інстанції, а лише оскаржив рішення в апеляційному порядку. Оскільки він не був стороною того провадження, визнання сформульованих у ньому висновків преюдиційними позбавило його права заявити про застосування позовної давності у власній справі та домогтися розгляду своїх аргументів.
Отже, апеляційний суд не розглянув ключове питання справи — момент початку перебігу позовної давності, що призвело до встановлення ЄСПЛ порушень Україною міжнародних зобов’язань та порушення ст. 6 Конвенції, адже застосований національними судами у цій справі підхід був несумісним із принципом правової визначеності.
Отже, Велика Палата Верховного Суду задовольнила частково заяву про перегляд судових рішень апеляційного суду та ВССУ за виключними обставинами, скасувала ці рішення, а справу передала на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Підготувала Тетяна Романенко
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 23 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
