Лист правоохоронного органу не є підставою для перегляду рішення МСЕК

Перевірка обґрунтованості рішення МСЕК: встановлення підстав для такої перевірки є визначальним критерієм правомірності дій Центру оцінювання функціонального стану особи

7 жовтня 2026 р. Верховний Суд у складі колегії суддів КАС у справі № 420/33100/25 частково задовольнив касаційну скаргу позивача на відмову апеляційного суду в позові про оскарження рішення Центру оцінювання функціонального стану особи, ухваленого за результатами перевірки рішення МСЕК щодо інвалідності, та рішення органу ПФУ про припинення виплати пенсії по інвалідності.

Позивач зазначив, що після перевірки за листом ДБР у кримінальному провадженні рішення МСЕК йому було скасовано II групу інвалідності, через що ПФУ припинив виплату пенсії та зафіксував переплату понад 195 тисяч грн. Це рішення прийнято з порушенням ст.ст. 17, 72 Закону № 2073-IX «Про адміністративну процедуру» та Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 15 листопада 2024 р. № 1338, оскільки його не повідомили про перегляд, огляд і обстеження провели заочно, не надали йому можливості подати пояснення чи документи та не мотивували рішення.

Читайте також: Протиправним є обмеження розміру пенсій, призначених відповідно до Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»

Суд першої інстанції задовольнив позов. Апеляційний суд його рішення скасував і відмовив у позові, визнавши перевірку рішення МСЕК правомірною, дійшовши висновку, що її провели за постановою слідчого у кримінальному провадженні та з дотриманням процедури. Ці дії відповідали Указу Президента від 22 жовтня 2024 р. № 732/2024 про введення в дію рішення РНБО від 22 жовтня 2024 р. «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів». Оскільки Центр не приймав рішення про особисту присутність позивача, обов’язку викликати його та роз’яснювати права у відповідача не було. 

У касаційній скарзі позивач посилався на неправильне застосування апеляційним судом п. 51 Порядку № 1338 та ст. ст. 17, 72 Закону № 2073-IX.

Читайте також: Припинення виплати пенсії за життя спадкодавця з підстав, не передбачених законом, та неоскарження дій фонду спадкодавцем не позбавляє можливості її успадкування

Верховний Суд не погодився з жодним із судів попередніх інстанцій і встановив, що передумовою виникнення спірних правовідносин стало введення в дію рішення РНБО від 22 жовтня 2024 р. Через це відповідач із 26 жовтня 2024 р. перейняв права та обов’язки Центральної МСЕК МОЗ, а з 3 грудня 2024 р. — Центру оцінювання функціонального стану особи.

Системний аналіз Порядку № 1338 підтвердив, що в цих правовідносинах відповідач є суб’єктом владних повноважень, діяльність якого підпадає під дію п. 9 ч. 1 ст. 19 КАС. 

У межах цієї компетенції відповідач має право перевіряти обґрунтованість рішень МСЕК, але лише за наявності чітких підстав, що випливають з його контрольно-моніторингових функцій. До таких підстав належать: постанови слідчого або прокурора, ухвали слідчого судді; запити робочої групи з моніторингу; результати внутрішнього моніторингу Центру.

На цій основі Суд сформулював висновок, що визначальним для перевірки дотримання Центром оцінювання функціонального стану особи порядку перевірки рішення МСЕК є встановлення підставності його перегляду.

Читайте також: Додаткова винагорода військовослужбовцям, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану не включається до складу грошового забезпечення для обрахування одноразової допомоги при звільненні зі служби

Верховний Суд роз’яснив, що для визнання документа правоохоронного органу належною підставою у розумінні п. 51 Порядку № 1338 суди мають установити його процесуальну природу та відповідність законній формі. Сам по собі лист правоохоронного органу без з’ясування, чи є він процесуальним рішенням у кримінальному провадженні або належним запитом робочої групи з моніторингу, не може свідчити про наявність обов’язку проводити перевірки.

Разом з тим у витягу з рішення Центру підставою перевірки вказано постанову слідчого, але в реквізитах документів зазначено лист ДБР та номер кримінального провадження.

Оскільки обидва суди не з’ясували, який саме документ став підставою для перевірки рішення МСЕК, та не дослідили його правову природу, Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу, скасував судові рішення та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Підготувала Тетяна Романенко

Повний текст рішення

З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 23 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.

Поділитися

Твітнути