Перевищення встановлених галузевим наказом нормативів витрат пального не може слугувати єдиною підставою для податкового донарахування

5 жовтня 2026 р. Верховний Суд у складі колегії суддів КАС у справі № 340/333/25 залишив без задоволення касаційну скаргу податкового органу на судові рішення, якими скасовано податкові повідомлення-рішення щодо збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ (основного платежу та штрафних санкцій).

Податковий орган під час перевірки встановив, що ФОП безпідставно включив до витрат понад 235 тис. л дизельного пального (п. 177.2, підп. 177.4.1 і підп. 177.4.4 п. 177.4 ст. 177, п. 188.1 ст. 188, п. 198.5 ст. 198, підп. 1.1 – 1.6 п. 16-1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК). Висновок про перевитрату пального базувався на Нормах витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затверджених наказом Мінтрансу № 43. Оскільки частина пального не використана в господарській діяльності, то на цю суму було донараховано податкові зобов’язання: ПДФО, військовий збір, ПДВ та штрафні санкції.

Читайте також: Пільгова ставка ПДВ у розмірі 7 % застосовується до товару, який відповідає визначенню медичного виробу навіть якщо товар є сировиною для подальшого виробництва медичних засобів

Суди скасували податкові повідомлення-рішення, оскільки платник нормував витрати паливно-мастильних матеріалів за фактичними показниками кожного конкретного автомобіля. Витрати пального підтверджено первинними документами, що враховували навантаження та інші фактори. 

У касаційній скарзі податковий орган заявив про безпідставне включення позивачем до витрат дизельного пального, не використаного у підприємницькій діяльності.

Верховний Суд підтримав висновки судів попередніх інстанцій та відхилив доводи ДПС про завищення чистого оподатковуваного доходу через списання цього пального.

Суд нагадав, що Норми № 43 є галузевими, призначеними для планування потреби підприємств у паливно-мастильних матеріалах, контролю за їх витратами, звітності та економії. Оскільки цей наказ не зареєстрований у Мін’юсті, він не може визначати права та обов’язки платників податків (узгоджується з постановами ВС від 28 липня 2020 р. у справі № 826/13368/15, від 8 вересня 2020 р. у справі № 808/966/16).

Читайте також: Платник податку на прибуток, який є споживачем палива, в разі сплати акцизного податку в складі ціни має право зменшити податок на прибуток

Верховний Суд зазначив, що оскільки висновок податківців про надлишок пального ґрунтувався на Нормах № 43, які не є обов’язковими для платника, то різниця між нормативними та фактичними витратами не доводить використання пального поза господарською діяльністю.

На основі видаткових накладних та інформації про залишки пального суди визнали нарахування ПДВ протиправним.

Крім того, суди встановили, що протягом 2021–2023 рр. за первинними документами ФОП використав пального більше, ніж придбав. Проте Верховний Суд погодився з попередніми інстанціями, що ця бухгалтерська помилка не призвела до отримання податкової вигоди, оскільки підприємець не формував податковий кредит на цю суму. Відтак сама лише невідповідність у документах не є підставою для донарахування ПДВ.

Отже, Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін.

Підготувала Тетяна Романенко

Повний текст рішення

З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 23 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.

Поділитися

Твітнути