Судова практика
В разі скорочення штату держслужбовцю обов’язково пропонується рівнозначна посада, а переважне право на залишення на роботі застосовується лише за наявності однорідних посад
Звільнення держслужбовців у зв'язку зі скороченням: з 6 березня 2021 р. суб’єкт призначення зобов'язаний запропонувати держслужбовцю іншу рівнозначну посаду, враховуючи переважне право на залишення на роботі лише за наявності кількох однорідних посад
16 жовтня 2026 р. Верховний Суд у складі колегії суддів КАС у справі № 160/2549/24 частково задовольнив касаційну скаргу колишнього державного службовця на відмову в поновленні на роботі.
Колишній завідувач сектору органу ДМС оскаржив звільнення через скорочення штату за п. 1 ч. 1 ст. 87 № 889-VIII Закону «Про державну службу», стверджуючи. що роботодавець порушив обов’язок запропонувати всі наявні вакантні посади, а запропонував йому лише одну — в іншому місті. Також не було враховано переважне право держслужбовця на залишення на роботі (високі показники діяльності). Відмову від єдиної запропонованої посади в іншому місті позивач обґрунтував поважними причинами.
Суд першої інстанції задовольнив позов з тих мотивів, що роботодавець не запропонував позивачу всі вакансії, зокрема рівнозначні посади в тому ж місті, та не провів порівняльний аналіз переважного права на залишення на роботі.
Натомість апеляційний суд відмовив у позові, оскільки законодавчі зміни обмежили процедуру пропонування посад держслужбовцям. Роботодавець діяв добросовісно та запропонував дві рівнозначні вакансії, від яких позивач відмовився.
У касаційній скарзі позивач зазначив, що суд не дослідив і не порівняв посадові обов’язки запропонованих вакансій (заступників начальників відділів) із його попередньою посадою (завідувача сектору), які суттєво відрізнялися за характером роботи, не врахував відсутність доказів порівняльного аналізу кваліфікації та продуктивності праці працівників, а також проігнорував його переважне право на залишення.
Верховний Суд не погодився з апеляційним судом та застосував принцип темпоральної дії закону. Він визначив, що спірні правовідносини регулюються Законом № 889-VIII саме в редакції, чинній на момент виникнення спору, та здійснив детальний ретроспективний аналіз ст. 87 Закону № 889-VIII.
З 6 березня 2021 р. Законом № 1285-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення проведення конкурсів на зайняття посад державної служби та інших питань державної служби» змінено ч. 3 ст. 87 Закону № 889-VІІІ, тому суб’єкт призначення при попередженні державного службовця про звільнення має одночасно запропонувати йому іншу рівнозначну або, як виняток, нижчу посаду з урахуванням кваліфікації та переважного права на залишення на роботі.
Поєднавши два критерії рівнозначності за п. 6 ч. 1 ст. 2 та ч. 1 ст. 6 Закону № 889-VIII Суд визначив, що рівнозначною є посада держслужби однієї підкатегорії з урахуванням рівнів державних органів.
Оскільки апеляційний суд формально обмежився фактами пропозиції та відмови від вакансій, але не проаналізував рівнозначність цих посад, а також необхідний рівень кваліфікації та професійних компетентностей працівника, Верховний Суд визнав його висновки передчасними.
Суд констатував, що переважне право на залишення на роботі (ст. 42 КЗпП) застосовується лише у разі скорочення однієї або кількох посад з-поміж кількох однорідних (однакових) посад або чисельності працівників певного спрямування. Тоді роботодавець зобов’язаний порівняти кваліфікацію та продуктивність праці працівників на ідентичних посадах для визначення тих, хто підлягає звільненню. Якщо скорочувана посада є єдиною, норми цієї статті не застосовуються (узгоджується з постановою ВС від 16 серпня 2023 р. у справі № 128/392/22).
У підсумку Верховний Суд касаційну скаргу задовольнив частково, постанову апеляційного суду скасував, а справу скерував на новий розгляд до апеляційного суду.
Підготувала Тетяна Романенко
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 23 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
