Судова практика
Один із подружжя може відчужити частку в статутному капіталі товариства без згоди іншого, якщо її сформовано за його особисті кошти
Відчуження частки в статутному капіталі товариства, набутої одним із подружжя: якщо її сформовано за особисті кошти, згода іншого з подружжя не потрібна, оскільки ця частка не є спільною сумісною власністю
14 жовтня 2026 р. Верховний Суд у складі колегії суддів КГС у справі № 922/925/25 залишив без задоволення касаційну скаргу колишньої дружини на судові рішення, якими відмовлено у визнанні недійсними договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства й акта приймання-передачі частки та скасуванні реєстрації змін до відомостей про товариство.
Позивачка зазначила, що під час шлюбу її чоловік заснував товариство зі 100-відсотковою часткою, яку подружжя не включило до нотаріального договору про поділ майна при розлученні. Згодом він продав і переоформив цю частку на сестру без згоди колишньої дружини. Позивачка на підставі презумпції спільності майна подружжя вважала частку спільною власністю, яку відчужено для уникнення поділу.
Читайте також: Згода одного з подружжя на передачу майна в іпотеку іншим з подружжя посвідчується нотаріусом без використання спеціальних бланків
Суди відмовили в позові, визнавши, що товариство створене за особисті кошти відповідача, що підтверджують договір позики та розписка. Також суди врахували, що позов подано після розлучення та підписання договору про поділ майна. Позивачка ніколи не була учасником товариства, а її вимога змінити склад учасників суперечить закону. Крім того, не спростовано, що сестра відповідача є добросовісним набувачем корпоративних прав, тому втручатися в її право власності без беззаперечних підстав не можна.
У касаційній скарзі позивачка зазначила, що суди не врахували норми про презумпцію спільної власності подружжя та судову практику щодо добросовісності набувача майна, проданого без згоди другого з подружжя.
Верховний Суд погодився із судами попередніх інстанцій та зазначив, що, вирішуючи спір про поділ майна подружжя, суд встановлює обсяг, час і джерела набуття спільного майна. Майно, придбане у шлюбі за особисті кошти одного з подружжя, є його особистою приватною власністю (ст. 57 СК). У разі спору доводять не спільність майна, а обставини, що її виключають (узгоджується з постановами ВП ВС від 3 липня 2019 р. у справі № 554/8023/15-ц та від 10 квітня 2024 р. у справі № 760/20948/16-ц).
Читайте також: Набуття права на пайову частку не означає автоматичного членства в кооперативі, тому її витребування є неефективним способом захисту
Суди встановили, що товариство створено виключно за особисті кошти відповідача, набуті ним до шлюбу. Розписка підтверджує, що позичальник повернув йому ці кошти під час шлюбу, а отримані за договором позики гроші пішли на створення бізнесу, а не на сімейні потреби. Позивачка не спростувала, що кошти та корпоративні права є особистою власністю чоловіка. Також під час укладення договору про поділ майна подружжя ці права не заявлялися як спільні та не ділилися, а позов подано вже після розлучення та підписання договору.
Верховний Суд визначив правовий режим інституту згоди та презумпції її наявності, розмежував межі дії норм сімейного та цивільного права і зазначив, що згода другого з подружжя та її презумпція (ст. 65 СК) стосуються лише спільної сумісної власності. Особистим майном власник розпоряджається вільно, без згоди іншого з подружжя (ст.ст. 317, 319 ЦК).
Відхиляючи доводи касаційної скарги про неврахування судової практики щодо добросовісності набувача майна, Суд зазначив, що така добросовісність оцінюється лише тоді, коли майно відчужила особа без права на це, зокрема коли вона продала спільне майно без згоди другого з подружжя. Якщо ж частка в товаристві сформована за особисті кошти одного з подружжя, перевіряти добросовісність її покупця не потрібно.
Отже, Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін.
Підготувала Тетяна Романенко
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 23 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.







