Судова практика
Фактичне використання об’єкта для зберігання сільгосппродукції не дає права на пільгу з податку на нерухомість
Звільнення сільгоспвиробників від податку на нерухомість: пільга за пп. «ж» пп. 266.2.2 ст. 266 ПК діє лише за сукупності статусу сільгоспвиробника та реєстрації будівлі за класом 1271 (ДК 018-2000), а самого лише зберігання агропродукції недостатньо
17 вересня 2026 р. Верховний Суд у складі колегії суддів КАС у справі № 580/11949/24 залишив без задоволення касаційну скаргу на постанову апеляційного суду, якою відмовлено у скасуванні податкових повідомлень-рішень.
Позивачка зазначала, що з 2000 р. є членом фермерського господарства і бере безпосередню участь у виробництві, переробці та реалізації сільгосппродукції. Належну їй 1/2 частку нежитлового приміщення (дитячого садка з овочесховищем та котельнею) вона використовує виключно як овочесховище та склад для врожаю і не здає в оренду. Тому позивачка вважала себе сільгоспвиробником, а нерухомість — звільненою від оподаткування за пп. «ж» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК. Відповідно, нарахування податку на нерухомість за 2020–2023 р.р. вона вважала протиправним.
Суд першої інстанції задовольнив позов, зважаючи на фактичне використання об’єкта та статус позивачки як сільгоспвиробника.
Читайте також: Відсутність попереднього обстеження не є підставою для відмови в наданні податкової пільги для потенційно забрудненої земельної ділянки
Натомість апеляційний суд у позові відмовив з тих мотивів, що пільга діє лише за одночасного дотримання двох умов. Заявник має бути сільгоспвиробником, а об’єкт має належати до класу 1271 Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Держстандарту від 17 серпня 2000 р. № 507. За документами та даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ця будівля є дитсадком (клас 1263), тому пільга не застосовується. Фактичне використання не змінює її офіційного статусу.
У касаційній скарзі позивачка вказувала на неправильне застосування апеляційним судом пп. «ж» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК та Державного класифікатора ДК 018-2000. Суд формально врахував лише назву об’єкта у держреєстрі («приміщення дитячого садка з овочесховищем та котельнею») і безпідставно відніс весь комплекс до класу 1263 («будівлі закладів освіти та дослідних закладів»). Водночас проігноровано структуру майна, де овочесховище, погріб і сарай технічно належать до класу 1271 («нежитлові сільськогосподарські будівлі»).
Верховний Суд виснував, що пп. «ж» пп. 266.2.2 п. 266.2 статті 266 ПК, Державний класифікатор ДК 018-2000 та пп. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 ПК у їхньому системному зв’язку свідчать, що пільга зі сплати податку на нерухомість діє лише за одночасного виконання двох обов’язкових умов. Власник має бути сільгоспвиробником (суб’єктний критерій), а сам об’єкт не повинен здаватися в оренду, лізинг чи позичку та за документами має належати до класу 1271 «будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (об’єктний критерій).
Читайте також: Чому податки не стали зброєю для перемоги? Корупція в податковій службі як глобальна загроза для суспільства
За відсутності хоча б однієї з цих умов податок сплачується на загальних підставах (узгоджується з постановами ВС від 21 травня 2024 р. у справі № 600/5153/23 та від 26 червня 2025 р. у справі № 400/1245/23).
Водночас Суд підкреслив, що клас будівлі визначають за правовстановлюючими документами, враховуючи класифікаційні ознаки та функціональне призначення об’єкта за Державним класифікатором ДК 018-2000.
Сам лише статус сільгоспвиробника не звільняє нерухомість від оподаткування без належного юридичного статусу самого об’єкта. Застосувавши презумпцію достовірності даних держреєстру, Верховний Суд зазначив, що спірне приміщення за правовстановлюючими документами зареєстроване як дитячий садок з овочесховищем та котельнею. За основним призначенням воно належить до класу 1263 (будівлі закладів освіти), а не до класу 1271 (сільськогосподарські будівлі).
Отже, Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду – без змін.
Підготувала Тетяна Романенко
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 23 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.







