Госпіталізація до психлікарень без рішення суду є неконституційною

Леонід Лазебний

Велика палата Конституційного Суду України рішенням № 13-р/2018 від 20 грудня 2018 р. у справі № 1-170/2018(1114/18) визнала неконституційними  положень 6-го речення ч. 1 ст. 13 Закону України «Про психіатричну допомогу» від 22 лютого 2000 р. № 1489-ІІІ зі змінами (далі – Закон).

Оскаржуваним положенням було встановлено, що особа, визнана у встановленому законом порядку недієздатною, яка за станом свого здоров’я не здатна висловити прохання або надати усвідомлену письмову згоду, госпіталізується до закладу з надання психіатричної допомоги за рішенням (згодою) органу опіки та піклування, яке ухвалюється не пізніше 24 годин з моменту звернення до цього органу законного представника зазначеної особи, і може бути оскаржено відповідно до закону, у тому числі до суду.

У конституційному поданні Уповноваженого ВР з прав людини зазначалося, що порядок госпіталізації таких осіб без рішення суду позбавляє їх конституційних гарантій захисту їхніх прав і свобод, встановлених ст.ст. 29, 55 Основного Закону, а Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання психіатричної допомоги» від 14 листопада 2017 р. № 2205–VIII (далі – Закон № 2205), внесено зміни до ч. 1 ст. 13 Закону, які суперечать правовій позиції Конституційного Суду України, викладеній у його рішенні від 1 червня 2016 р. № 2-рп/2016. Таким чином законодавець вийшов за межі своїх повноважень та порушив вимоги ч. 2 ст. 8, ч. 2 ст.150 Конституції України, – стверджувалося у поданні.

Згідно з висновками Конституційного Суду України, відповідно до ч. 2 ст. 8 та ч. 2 ст. 150 Конституції рішення КСУ мають пряму дію і для набрання чинності не потребують підтверджень з боку будь-яких органів державної влади. Обов’язок виконання рішення Конституційного Суду є вимогою Конституції України, яка має найвищу юридичну силу щодо всіх інших нормативно-правових актів.

Суд наголосив, що питання госпіталізації недієздатної особи без її усвідомленої згоди до закладу з надання психіатричної допомоги КСУ вже розглядав у справі щодо конституційності положень 3-го речення ч. 1 ст. 13 Закону в первинній редакції.

Отже, Суд дійшов висновку про необхідність здійснення судового контролю над втручанням у право на свободу та особисту недоторканність недієздатної особи під час її госпіталізації до психіатричного закладу без її усвідомленої згоди, та роз’яснив, що така госпіталізація має відбуватися з дотриманням конституційних гарантій захисту прав і свобод людини і громадянина та «виключно за рішенням суду».

Конституційний Суд у рішенні від 1 червня 2016 р. № 2-рп/2016 положення 1-го речення ч. 1 ст. 13 Закону в первинній редакції визнав таким, що не відповідає Конституції.

Прийняттям Закону № 2205 було дозволено госпіталізувати недієздатну особу, яка за станом свого здоров’я не здатна висловити прохання або надати усвідомлену письмову згоду, до закладу з надання психіатричної допомоги за рішенням (згодою), ухваленим органом опіки та піклування.

Запровадженням Законом № 2205 цієї норми законодавець насправді дозволив недобровільну госпіталізацію недієздатних осіб без рішення суду.

Повторно запровадивши правове регулювання з тим самим недоліком, Верховна Рада України порушила вимогу ч. 2 ст. 8 Конституції України.

Конституційний Суд дійшов висновку, що оскаржувані положення 6-го речення ч. 1 ст. 13 Закону суперечать ч. 2 ст. 8 Конституції України, оскільки встановлюють правове регулювання суспільних відносин, яке було визнано неконституційним.

Зазначені положення Закону не відповідають також ч.ч. 1, 2 ст. 29, ч. 1 ст. 55 Основного Закону України.

Таким чином Конституційний Суд України підтвердив правову позицію, викладену ним у рішенні від 1 червня 2016 р. № 2-рп/2016, та встановив такий порядок виконання цього рішення:

– до законодавчого врегулювання питання забезпечення судового контролю за госпіталізацією недієздатної особи, яка за станом свого здоров’я не здатна висловити прохання або надати усвідомлену письмову згоду, до закладу з надання психіатричної допомоги така госпіталізація можлива лише за рішенням суду.

Положення 6-го речення ч. 1 ст. 13 Закону України «Про психіатричну допомогу» від 22 лютого 2000 р. № 1489-ІІІ зі змінами визнано неконституційним.

Повний текст рішення Конституційного Суду України за цим посиланням – http://www.ccu.gov.ua/dokument/13-r2018

Поділитися

Твітнути