Судова практика
Заява про реєстрацію довіреності в Єдиному реєстрі довіреностей не є правочином, а тому не може бути визнана судом недійсною
15 липня 2019 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 761/11709/16-ц відмовив у задоволенні касаційної скарги довірителя, який просив визнати недійсною заяву про реєстрацію довіреності.
Довіритель звернувся до суду з позовом до Київського СІЗО про визнання нікчемною довіреності, визнання недійсною заяви про реєстрацію довіреності та дубліката довіреності у Єдиному реєстрі довіреностей, посилаючись на порушенням відповідачем правил посвідчення та реєстрації довіреності.
За матеріалами справи, 2 березня 2012 р. позивач, перебуваючи у Київському СІЗО, надав довіреність на представлення його інтересів представнику. Вказану довіреність посвідчено 2 березня 2012 р. підполковником внутрішньої служби, виконувачем обов`язків начальника Київського СІЗО.
Приватним нотаріусом 20 березня 2012 р. до Єдиного реєстру довіреностей було внесено реєстраційний запис про реєстрацію цієї довіреності.
На думку позивача, видана ним довіреність є нікчемною, оскільки заява про реєстрацію довіреності містить ознаки підробки, надання цієї довіреності не відповідало його бажанню, при посвідченні довіреності та її реєстрації мали місце порушення, які впливають на чинність довіреності.
Рішенням районного суду, залишеним без змін апеляційним судом, в задоволенні позову відмовлено.
Розглянувши касаційну скаргу позивача, Верховний Суд вказав, що у довіреності чітко визначено мету її оформлення та права представника, підпис позивача на довіреності був завірений виконувачем обов`язків начальника Київського СІЗО, про що зроблений запис у кінці документа. Отже, видача позивачем довіреності на ім`я представника була вільною та відповідала його внутрішній волі. Своїм правом на скасування довіреності позивач не скористався.
Відповідно до ч. 3 ст. 245 ЦК України, ст. 40 Закону України «Про нотаріат» довіреність особи, яка тримається в установі виконання покарань чи слідчому ізоляторі, може бути посвідчена начальником установи виконання покарань чи слідчого ізолятора. Довіреності, посвідчені зазначеними посадовими особами, прирівнюються до нотаріально посвідчених.
Переконливих доводів, які свідчили б про порушення його прав представником відповідача при посвідченні вказаної довіреності, позивач не навів, а те, що довіреність не була зареєстрована в реєстрі для реєстрації заповітів і довіреностей, що прирівнюються до нотаріально посвідчених, не є підставою для скасування довіреності, оскільки такий реєстр в 2012 р. в Київському СІЗО не вівся.
Водночас, заява про реєстрацію довіреності – це обумовлена законом дія, яка не є в розумінні положень ЦК України правочином, а реєстрація довіреності є дією, пов`язаною із посвідченням довіреності. Реєстрацію довіреності було здійснено уповноваженою особою – приватним нотаріусом.
Тому ВС вирішив, що суди правильно вказали на неможливість визнання заяви про реєстрацію довіреності недійсною, а дефектів заяви, які вплинули б на чинність довіреності, суди не встановили.
Підготував Леонід Лазебний
