Судова практика
Законодавством встановлено позасудовий порядок отримання статусу члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України
30 серпня 2023 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 332/1267/23 залишив без задоволення касаційну скаргу заявниці, яка посилалась на передчасний висновок судів про відмову у відкритті провадження.
Особа звернулася до суду із заявою, у якій просила встановити юридичний факт загибелі її сина (члена добровольчого формування) у зв’язку з його участю у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України.
У заяві зазначала, що оскільки у неї відсутні будь-які документи та/або письмові свідчення осіб, які підтверджують участь її сина у здійсненні заходів, спрямованих на захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, вона змушена звернутись до суду із заявою про встановлення відповідного факту, оскільки інший порядок встановлення цього факту законодавством не визначений.
Ухвалою районного суду, залишеною без змін апеляційним судом, відмовлено у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України з тих мотивів, що встановлення факту загибелі у зв’язку із прийняттям участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України заявник пов’язує з виникненням у неї права на надання статусу члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника України, який має позасудовий порядок отримання. Водночас, рішення про відмову у наданні такого статусу може бути оскаржені у встановленому законом у порядку адміністративного судочинства.
Розглянувши касаційну скаргу заявниці, Верховний Суд вказав, що у ч. 1 ст. 315 ЦПК України наведено перелік фактів, справи про встановлення яких розглядаються судом. За змістом частини другої цієї статті зазначений перелік не є вичерпним.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов’язується з подальшим вирішенням спору про право.
Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 р. у справі № 761/16799/15-ц.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суди попередніх інстанцій правильно виходили з того, що законодавством встановлено позасудовий порядок отримання статусу члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, що є підставою для відмови у відкритті провадження за заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
Так, відповідно до п. 6 Порядку надання статусу члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 23 вересня 2015 р. № 740, рішення про надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, приймається органами соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання у місячний строк з дати подання документів.
Рішення органу соціального захисту населення може бути оскаржене в судовому порядку, зокрема у порядку адміністративного судочинства.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
