Судова практика
Грошове забезпечення безвісно відсутнього військового не є доходом члена його сім’ї (одержувача) та базою для розрахунку аліментів одержувача
22 липня 2026 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 211/3391/20 залишив без задоволення касаційну скаргу стягувачки, яка звернулася до суду зі скаргою на дії державного виконавця та наполягала, що він при обчисленні заборгованості за аліментами не включив до сукупного доходу боржника (батька) грошове забезпечення його старшого сина – зниклого безвісти військовослужбовця, яке батько фактично отримував від військової частини.
Ухвалою районного суду скаргу задоволено частково. Апеляційним судом ухвалу скасовано, у задоволенні скарги відмовлено з тих мотивів, що суд першої інстанції не врахував, що грошові кошти, отримані від військової частини, як грошове забезпечення безвісно відсутнього, який є військовослужбовцем, є особистими коштами, а не доходом, з якого мають утримуватися аліменти на утримання неповнолітнього сина.
Читайте також: Наявність спору про визначення місця проживання дитини не є перешкодою для стягнення аліментів
У касаційній скарзі заявниця зазначала про помилковість висновків суду апеляційної інстанції, що отримана грошова допомога відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 р. № 884, не є доходом. Зазначена допомога виплачується боржнику на підставі його заяви та сприймається ним як дохід, а перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів, не є вичерпним.
Верховний Суд вказав, що розрахунок заборгованості зі сплати аліментів здійснюються з фактичного заробітку (доходу) боржника.
Утримання аліментів з працівників провадиться з усіх видів заробітку і додаткової винагороди як за основною роботою, так і за роботою за сумісництвом (ст. 81 СК України, п. 1 Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 р. № 146).
Відповідно до ч. 6 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, яка була чинною на час визнання особи безвісно відсутньою) за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу. Сім’ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Верховний Суд вже підкреслював, що грошове забезпечення, за загальним правилом, виплачується за рахунок асигнувань військової частини саме військовослужбовцю, який проходить військову службу (постанова Верховного Суду від 24 грудня 2025 р. у справі № 131/191/25).
Грошове забезпечення безвісно відсутніх військовослужбовців може виплачуватися, зокрема: батькам військовослужбовця; військовослужбовцям з дня звільнення захоплених у полон або заручниками; включатися до складу спадщини.
Щодо невичерпності видів доходів, з яких сплачуються аліменти, то в постановах Верховного Суду від 29 травня 2019 р. у справі № 682/2133/14-ц, від 15 червня 2022 р. у справі № 682/1277/20 визначено, що отримання майна у власність у порядку спадкування не є тим видом доходу, який підлягає врахуванню під час розрахунку розміру та стягнення аліментів.
Разом з тим, згідно з пп. «а» п. 165.1.1 ст. 165 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума грошової допомоги, яка надається згідно із законом, указами Президента України та актами Кабінету Міністрів України членам сімей військовослужбовців, поліцейських чи осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, які загинули (безвісно пропали) або померли під час виконання службових обов’язків та/або захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
Отже, за висновком ВС, суд апеляційної інстанції прийняв обґрунтоване рішення про відсутність правових підстав для задоволення скарги, встановивши, що отримане грошове забезпечення сина – безвісно відсутнього військовослужбовця, не може вважатися доходом (заробітком), який би підлягав врахуванню при визначенні розміру аліментів.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 22 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
