Connect with us

Думка експерта

Деякі аспекти Закону України «Про Вищий антикорупційний суд». Роздуми вголос

Опубліковано

Інна Рафальська,
голова Ради адвокатів міста Києва,
заслужений юриcт України

Минулої середи був офіційно оприлюднений текст Закону України «Про Вищий антикорпуційний суд», а в четвер, 14 червня, він набув законної сили. Кількамісячні баталії, які точилися довкола тексту вказаного закону, багатотисячні поправки законотворців суттєво не змінили проект, який подав до парламенту Президент, та й сам суд розпочне свою роботу не раніше ніж через рік після початку оголошення конкурсного відбору суддів до цього суду.

Сама конструкція спеціального суду, який складатиметься із суддів першої інстанції та апеляційної палати — не є чимось надособливим. Просто в складі однієї юридичної особи будуть об’єднані фактично два суди, відбір у які буде проведено окремо. Хоча спільні питання організації діяльності суду під час проведення загальних зборів, як органів суддівського самоврядування, могли бути більш детально врегульовані законодавцем, проте, презюмоємо, що вони значним чином не вплинуть на роботу установи.

Для пересічних юристів, як на мою думку, більш цікавими та актуальними сьогодні є питання, які містяться в Прикінцевих та Перехідних положеннях закону. Важливо, що всі справи, які надійшли до судів станом на дату оприлюднення закону та дату початку роботи ВАС, будуть продовжені розглядом не спеціалізованами судами. Тому перші результати роботи нового спецсуду ми побачимо не раніше середини 2020 року.

При цьому, сподіваємось, що законодавець певним чином вирішить питання щодо територіальності розгляду клопотань слідчими суддями Вищого антикорупційного суду, юрисдикція якого поширюється на всю Україну, наприклад, поданими детективами НАБУ, яке має свої територіальні управління, що виконують функції органу досудового розслідування в багатьох регіонах країни. Обмежені строки таких клопотань та віддаленість органу досудового розслідування від столиці можуть створити певні труднощі. Це питання виникло при першому зверненні до тексту і його можна законодавчо врегулювати ще до початку роботи ВАС.

Також Перехідними положеннями закону Кримінальний процесуальний кодекс доповнений новою статтею 33-1, яка визначає предметну підсудність новоствореного суду. Так, зокрема, зазначено, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених у примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 ККУ, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п’ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.

Таким чином, законодавець визначив не лише предметну, але й суб’єктну підсудність справ, які підсудні новоствореному суду. Системний аналіз норми, а також синтаксична побудова речення частини 1 статті 33-1 КПК дозволяє дійти висновку, що положення щодо суб’єктного складу корупційного злочину, справи за якими, визначені приміткою до статті 45 ККУ та підслідні ВАС, слід враховувати у взаємозв’язку.

Одночасно слід зазначити, що оскільки частина 5 статті 216 Кримінального процесуального кодексу України встановлює правила підслідності не лише за складом злочину особливої частини КК України, але й за суб’єктами кримінального правопорушення, при цьому частина складів злочинів, передбачених приміткою до статті 45 КК України, не підслідні НАБУ (наприклад, статті 308,312,320 та інші злочини), тобто ці злочини визнані законодавцем корупційними, але підслідні іншим ніж НАБУ органам досудового розслідування.

Крім того, достатньо спірним у контексті можливих питань про підслідність та підсудність корупційних злочинів є застосування критерію, визначеного пунктом другим частини 5 статті 216 КПК України, щодо розміру предмета злочину або завданої злочином шкоди, як альтернативного при визначенні предметної підсудності новоствореного суду. В даному випадку питання юридичної визначенності, яке базується не на об’єктивних факторах, а суб’єктивних оцінках окремих експертів-економістів, у кращому випадку, в гіршому — на власних переконаннях органу досудового розслідування, може створювати негативні перспективи в ЄСПЛ щодо розгляду справи належним судом, або щодо можливості спростувати висновки слідства в цій частині в спеціальному суді, що також потягне порушення конвенційних прав обвинувачених. Не відповідатиме це й основній меті створення нового спеціального суду.

Ймовірно, що редакція частини 1 нової статті 33-1 КПК може в подальшому створювати колізії, пов’язані як із визначенням підслідності певних складів злочинів, так і підсудності справ новоствореному суду.

Таким чином, статті 33-1 та 216 КПК потребують більш суттєвих змін, які можна вчасно внести ще до початку роботи нового суду, а не наздоганяти поїзд, який уже рушив. Слід також зазначити, що не всі злочини, які за світовим стандартом визнаються корупційними, увійшли до підсудності Вищого антикорупційного суду, проте воля законодавця визначена.

А до початку роботи нового суду залишився рік…

Джерело: Юридичний вісник України

Продовжити читання →
Натисніть, щоб прокоментувати

You must be logged in to post a comment Login

Leave a Reply

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Digital-партнер


© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2024
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.